Другий президентський термін
В 1996 році Єльцин здобув у другому турі перемогу над комуністом Геннадієм Зюгановим, незважаючи на провальні стартові позиції. Після закінчення кампанії він надовго виключився з управління країною, так як його здоров’я було сильно підірвано. Навіть інавгурація пройшла по скороченій програмі.
Керувати державою стали політики, які фінансували або очолювали передвиборну кампанію. Чубайс отримав посаду керівника адміністрації президента, першим заступником голови уряду став Володимир Потанін, а Борис Березовський – заступником секретаря Ради безпеки.
У листопаді Єльцин переніс операцію аортокоронарного шунтування серця. У цей час виконував обов’язки президента Черномирдін. До керівництва державою президент повернувся тільки в 1997 році.
Прем’єрська чехарда
Цей час було ознаменовано підписанням указу про деномінацію рубля, проведенням переговорів з чеченським лідером Масхадовим. Навесні 1998 року уряд Черномирдіна було відправлено у відставку, а прем’єром з третьої спроби призначений Сергій Кирієнко.
У серпні 1998 року через два дні після впевненого заяви Єльцина, що девальвації рубля не буде, це все-таки відбулося. Російська валюта знецінювалися в чотири рази. Уряд Кирієнко звільнено.
21 серпня більшість депутатів Державної думи запропонували президента добровільно піти у відставку. Однак він відмовився, у вересні новим прем’єром став Примаков.
У травні парламентом була ініційована процедура імпічменту. Проти Єльцина було висунуто п’ять звинувачень. Напередодні голосування був звільнений Примаков, а на його місце призначено Степашин. Ні по одному із звинувачень так і не було набрано необхідної кількості голосів.
Степашин прем’єром пробув недовго, в серпні його змінив Володимир Путін, якого Єльцин офіційно оголосив своїм наступником. В кінці 1999 року ситуація загострилася. Чеченські бойовики здійснили напад на Дагестан, в Москві, Волгодонську та Буйнакську були підірвані жилі будинки. За пропозицією Путіна президент оголосив про початок антитерористичної операції.
