Діяльність педагогів-новаторів
У 70-80 роки двадцятого століття в Радянському Союзі з’явилася група викладачів, які стали пропонувати нові підходи до навчання і виховання. Багато хто з них говорили про необхідність присутності на уроках самостійного вивчення нового матеріалу.
Елементи такої діяльності поступово стали вводитися в традиційні уроки. Наприклад, учням пропонувалося підготувати доповідь по новій темі. Ця форма роботи нагадувала семінарські заняття у вищих навчальних закладах.
Але даний вид діяльності не завжди мав місце при проходженні нових тим. Він з’являвся на уроках епізодично і сприймався школярами і самими викладачами швидше як виняток. Часто навіть вчителі не розуміли повною мірою необхідності такої роботи. Найчастіше дослідницькі технології навчання школярів застосовувалися педагогами тільки заради того, щоб урізноманітнити уроки, дати дітям відпочити від одноманітності процесу отримання знань традиційним методом, коли наставник є транслятором інформації в готовому вигляді.
Про принципово новому підході до навчання заговорили тільки на рубежі нинішнього, 21 століття. У чому ж відмінність старої системи навчання від тієї, що пропонується в чинному законі “Про освіту”?
В умовах розвитку комп’ютерних технологій та інтернету, коли людина має доступ до набагато більшого обсягу інформації, ніж раніше, його необхідно навчити орієнтуватися в цьому середовищі. Саме таке завдання стоїть сьогодні перед школою. На педагогів покладається відповідальність за виховання людини з критичним мисленням, досить розвиненим для того, щоб не тільки відбирати потрібну інформацію по цікавить його темі, але і фільтрувати неправдиві дані, які є марними для практичної діяльності, а іноді можуть бути і шкідливі.
Тому дослідницька технологія навчання в педагогіці розглядається сьогодні як головний спосіб передачі знань та основний інструмент виховання підростаючого покоління.
Це означає, що дитина повинна займатися пошуковою роботою не зрідка, як виняток, для того, щоб ненадовго відволіктися від рутини повсякденності, а постійно. У новому законі “Про освіту” йдеться про те, що кожна нова тема з будь-якого предмету повинна викладатися школяреві тільки таким чином.
Для вибору даного підходу є багато причин, про кількох із них було сказано раніше у цій статті. По-перше, це величезне море інформації, в якому необхідно орієнтуватися сучасній людині.
А по-друге, причиною впровадження проблемних методів навчання є часто змінюється економічна ситуація в Росії і в світі, яка передбачає, що для успішної професійної діяльності і життя в цілому необхідно постійно вчитися. “Освіта довжиною в життя” – таке гасло сучасної політики держави у цій сфері.
Крім того, ринкова економіка передбачає існування конкуренції між підприємствами та окремими співробітниками. Тому, щоб бути успішним в таких умовах, людині потрібно вміти діяти не за шаблоном, а пропонувати і здійснювати оригінальні ідеї.
