Переорієнтування виробництва
На початку ХХ століття відзначався новий виток в історії російського підприємництва.
Династія Строганових володіла великими лісовими територіями. Незадовго до Першої світової війни заводи в майорате перестали приносити очікуваний прибуток і стали закриватися. В результаті, Строганови переорієнтувалися на продаж лісу. Дерево сплавляли в Царицин по річках Волзі і Камі. За 1915 р. було відправлено лісу на 915 тис. руб.
Друге місце у виробництві Строганових займав випуск заліза і чавуну. Так, Белимбаевский завод виплавив близько 6 млн пудів чавуну, а Уткинский – більше 6,5 млн пудів. Добрянський завод, в свою чергу, виробив з усього цього чавуну майже 9,5 млн пудів заліза.
На початку Першої світової Строганови уклали з державою угоду про випуск артилерійських снарядів на Добрянському заводі. Для цього з Америки в 1916 р. було привезено необхідне обладнання.
На початку ХХ століття в майорате ще зберігалися солеварні. У 1908 – 17 рр. вони випускали майже 3,5 млн пудів солі. У 1917 р. в Усольє працювало 5 свердловин і 7 варниц, в Ленве – 5 свердловин і 8 варниц.
Вельми прибутковим було і борошномельне виробництво. До 1917 р. в пермському майорате збереглося 56 робітників млинів і 160 верстатів з виробництва борошна.
Найважливішим відкриттям періоду Першої світової стали торф’яні поклади на території строгановського маєтку.
