Про норми і моралі
Поняття добра і поняття зла загальновідомі з незапам’ятних часів, і із співвідношення цих понять давним-давно виведена загальнолюдська мораль. Саме історією розвитку цих розмежувань і займається етика. Центральним поняттям етики є мораль як система моральних відносин з усіма мотивами, які спонукають до дій, з почуттями і усвідомленням встановлених меж в тих чи інших відносинах, зі всіма вчинками людей у суспільстві та їх взаємодії.
Протокол та етикет спілкування – ділового та дипломатичного пройшли становлення через сприйняття моральних норм. Всі результати розмежування людиною добра і зла увійшли в ці постулати. Наприклад, основний набір ділових якостей входять правдивість, точність у виконанні, пунктуальність, безкорисливість, працьовитість. Це безумовне добро, розглянуте в протоколі і етикеті ділового спілкування як високі моральні якості. А відсутність відповідальності, ухилення від нього, підтасовування фактів, корупція, безпринципність, хабарництво і багато ще розцінюються як явне зло, тобто, теж є якостями особистості, тільки аморальними.
Історично мораль розвивалася завжди і завжди вивчалась, оскільки була центральною фігурою в етиці. І, незважаючи на те, що в різні періоди історії суспільні уявлення про світ значно відрізнялися від попередніх, змінювався сам склад мислення, перебудовувалися системи духовних цінностей, але розмежування добра і зла залишалося колишнім. Вимоги до особистості, до моралі, до поведінки і вчинків ставали все суворіше. Змінювалися і діловий протокол та етикет. Практика застосування залишила реверанси далеко позаду у віках. Однак і нові правила також не брали брехня, підміну понять, хабарництво і корупцію.
