Про історію зведення храму
Дерев’яна церква Живоначальної Трійці в Останкіно була побудована ще в 1617-му, до кінця сімнадцятого століття вона була замінена кам’яною, стала домовою церквою для власників маєтку, князів Черкаських. Тоді ж звели і 9-ярусний позолочений різьблений іконостас. Нова кам’яна церква мала в своєму розпорядженні трьома вівтарями: головним – в ім’я Живоначальної Трійці; північним – побудованим на честь Тихвінського образу Божої Матері, і південним — присвяченим святому Олександру Свирскому. Відомо, що напередодні свого вінчання на царство в цій церкві молився майбутній імператор Олександр II.
У двадцятому столітті, подібно всім іншим російським церквам, храм Трійці Живоначальної в Останкине мало-помалу приходив в занепад. У 1919 році з верхньої частини віруючих перемістили в подклет, який став четвертим вівтарем, присвяченим святителю Миколаю. У 1922-му церкви були вивезені оклади з іконостасу і всіх ікон — всього понад шістдесяти кілограмів срібла.
У 1930-му будівлю храму було передано Антирелигиозному музею мистецтв і фінвідділу Дзержинського р-ну Москви. Нижній приділ використовувався як склад для зберігання картоплі. З початком війни 1941-1945 рр. храм був повністю перетворений на склад. У 1970-і почалося повільне, але вірне відродження. Спочатку був відреставрований іконостас, відремонтовано фасад і покрівля. У 80-ті роки двадцятого століття в будівлі церкви ще проходили концерти старовинної музики. Навесні 1991-го був знову освячений головний престол храму. Протягом п’яти років після цієї події відновлювали і освячували вже всі три верхні бокові вівтарі.
В даний час церква знову стала четырехпрестольной: нижній приділ, використовуваний в якості крестильного, освячений в ім’я Миколи Чудотворця. Настоятелем храму є митрополит Південно-східно-азіатський і Сінгапурський Сергій, (Чашин Микола Миколайович).
