Районні охоронні відділення
Підпорядковувалися охоронні відділення безпосередньо департаменту поліції при Міністерстві внутрішніх справ. Саме тут давалося загальне напрям розшукової діяльності, вирішувалися питання розпорядження особовим складом.
В грудні 1906 року голова Ради міністрів Петро Столипін створює районні охоронні відділення. До їх обов’язків належить об’єднувати всі установи політичного розшуку, які функціонували в тому районі.
Спочатку їх було вісім, але із-за зростання революційного руху в Туркестані і Сибіру в 1907 році з’являється ще два.
Скасування
Історія царської охранки закінчилася в березні 1917 року, практично відразу після Лютневої революції. Вона була ліквідована за рішенням Тимчасового уряду. При цьому частина архіву була знищена ще в лютому.
Загальна чисельність агентів царської охранки становила близько однієї тисячі осіб. При цьому не менше двохсот з них працювали у Санкт-Петербурзі. У більшості губерній на службі перебувало по два-три співробітника охоронного відділення.
При цьому, крім офіційного штату, була спеціальна агентура. У царської охранки були так звані филеры, які вели зовнішнє спостереження, а також люди, яких засилали в політичні партії.
