Царська охранка: історія, агенти й провокатори

Поява Другого і Третього відділень

Друге охоронне відділення було створено в Москві в 1880 році. Відповідне розпорядження підписав міністр внутрішніх справ Михайло Лоріс-Меліков.

У деяких випадках московське підрозділ царської охранки виходило розшукової діяльності за межі губернії, виконуючи функції загальноросійського центру політичного розшуку. Безпосереднім виконавцем був спеціальний летючий загін філерів, створений у 1894 році. Його очолював Євстратій Мідників, який вважається творцем вітчизняної школи агентів зовнішнього спостереження. Безпосереднім керівником значився начальник охоронного підрозділу Сергій Васильович Зубатов. Летючий загін був скасований в 1902 році, його замінили постійними розшуковими пунктами, створеними при губернських жандармських управліннях.

Третє охоронне відділення з 1900 року діяло на території Варшави. Ще через два роки у зв’язку із зростанням революційного настрою в суспільстві відкриваються аналогічні підрозділи в Катеринославі, Вільно, Києві, Казані, Саратові, Одесі, Харкові, Тифлісі. Вони займалися політичним розшуком в губерніях, вели зовнішнє спостереження, розвивали мережу секретних агентур.