Виникнення мертвого з живого
Як Платон доводив безсмертя душі? Аргументи на користь цієї ідеї можна знайти в першому роз’ясненні Сократа. Він розповів своїм учням про те, що все в цьому світі виникає з протилежного. А саме біле з чорного, гірке – з солодкого, рух – з покою, і навпаки. Тобто все підлягає зміні, перетворюючись на свою протилежність. Людина ж, знаючи, що після життя до нього прийде смерть, може зробити на підставі вищесказаного і зворотний висновок. Адже якщо мертве виникає з живого, то може бути і навпаки. За твердженням Сократа, істотних змін в цьому світі не відбувається. До свого народження всі душі знаходяться в Аїді.
Доказ від анамнесиса
У вченні про безсмертя душі Платона йдеться про те, що знання – це пригадування. У свідомості людини присутні універсальні поняття, що є підтвердженням того, що абсолютні сутності вічні. І якщо душа вже знайома з ними, то і вона була перед тим як опинилася в тілі. Адже до свого народження людина ніяк не зміг би інакше отримати знання про вічний і безсмертний. Це ж доводить і існування душі після смерті. Підтвердження цьому можна побачити в наступних словах Сократа:
«Раз наша душа існувала раніше, то, вступаючи в життя і народжуючись, вона неминуче виникає і тільки смерті, з мертвого стану. Але в такому разі вона неодмінно повинна існувати і після смерті, адже їй належить народитися знову».
