Соціопати і суспільство
Антисоціальні особистості можуть чудово маскуватися під «нормальних» людей. Саме тому вони не цураються суспільства і навіть тягнуться до нього. Однак незважаючи на те що такі люди відразу ж привертають до себе увагу і виглядають привабливими, обманюватися не варто. Адже їх харизматичність є лише зовнішньою маскою, яку вони і одягають і знімають досить легко.
Найчастіше соціопати кажуть широкими узагальненнями. У їх мовленні постійно можна почути такі фрази: «Кожен знає…», «Всі вважають, що…» і т. д. Саме таким чином соціопати передають чутки. Якщо ж уточнити: «Хто це – всі?», вони вказують лише на одне джерело, підносячи його слова, як думка суспільства в цілому. Для таких людей це природно. Адже соціопати вважають суспільство величезним ворожим табором, який налаштований проти них.
Крім цього антисоциалы люблять розносити погані новини, давати злісні і критичні зауваження, знецінювати, а також пригнічувати. Таких людей називають «лихими вісниками», «розповсюджувачами чуток» і «пліткарями». Цікаво, що хороші новини соціопати не передають. Також вони не роблять схвальних зауважень.
Передаючи повідомлення і новини, антисоциалы схильні змінити їх зміст тільки в гіршу сторону. Хороші вісті вони затримують і пропускають лише погані, нерідко присмачені власними вигадками.
Найчастіше таку особу оточують залякані друзі та близькі. Нехай вони навіть і не доведені до справжнього божевілля. Однак їх поведінка в житті збитково, і вони, як правило, не домагаються успіхів і терплять поразку. Люди, близькі до антисоциалам, не здатні показати стабільні результати в навчанні чи в лікуванні. Вся справа в тому, що вони знаходяться під переважним впливом, з-за чого швидко занедужують або втрачає ті переваги, які дають їм набуті знання.
Близькі до антисоциалам люди в процесі терапевтичного лікування не відчувають поліпшення свого стану. До того ж вони погано реагують на реабілітаційні заходи. Людей, близьких до асоциалам, вчити і лікувати просто марно. Не допоможе їм і братерства.
Дуже багато душевнохворих людей божевільні тільки з-за своїх зв’язків з социопатами. З цієї ж причини їм складно одужувати. При цьому зустріти антисоціальну особистість серед пацієнтів психіатричних лікарень практично неможливо. У цих закладах знаходяться лише їхні близькі та друзі.
Антисоціальні особистості люблять вибирати хибні цілі. Наприклад, якщо шина простромлена, винним буде не цвях, а супутник або інший неіснуючий джерело. А реакцією на голосно включене радіо у сусідів служить штурхання власної кішки і т. д.
Социопату складно завершити цикл своїх дій. Саме тому він оточений незакінченими справами.
Антисоціальні особи, які стали на шлях злочинів, як правило, вільно зізнаються у вчиненні своїх найстрашніших злочинів, якщо їх змусять до цього. При цьому вони не відчувають ніякої відповідальності за вчинене. У цьому і криється антисоціальна спрямованість і громадська небезпека особистості злочинця. Адже його дії ніяк не співвідносяться з власним рішенням або вибором. З пояснення соціопатів слід, що це «просто так сталося». Ці люди не відчувають зв’язку, яка завжди має місце між причиною і її наслідком. Так, у них ніколи не виникає почуття сорому чи каяття.
Підтримкою асоціальної особистості користуються тільки ті групи, які займаються руйнуванням. По відношенню ж до тих людей, які прагнуть до поліпшення та конструктивним діям, створюючи при цьому спільноти, така людина відчуває обурення і лють, часто нападаючи на них.
Практично відсутня у антисоциала і почуття власності. Він вважає, ніби думка людей про те, що хтось з них здатен чим-небудь володіти, є лише обдурюванням, вигадкою і облудою. На його думку, ніщо не може бути чиєюсь власністю.
