Анрі Альф (Андрій Карпенко): життя і творчість

Сольна творчість

Навчання давалося Андрію легко завдяки накопиченому в технічній сфері досвіду. Юнак швидко розбирався в досліджуваному матеріалі, у вільний час складав свої перші авторські пісні. Дуже скоро Андрія запросили місцеву творчу тусовку, проте перший час з-за особливостей характеру він соромився виконувати свої твори публічно. На зборах він виконував пісні відомих у той час музикантів, або мовчав і слухав інших виконавців, часто акомпануючи на гітарі тим, хто не володів інструментом.

Перші пісні Андрія Карпенка (Анрі Альфа) відрізнялися яскравою образністю, ліричністю і великий значеннєвим навантаженням, що поєднується з багатою мелодійної структурою.

Домашні записи

Перші записи були зроблені Андрієм за ініціативою його друга і одногрупника Валентина Бонча. Молоді люди збиралися після занять в кімнаті Валентина і виконували різні популярні в той час пісні групи «Акваріум», «Кіно» і «Агати Крісті». В один з таких вечорів, піддавшись умовлянням однокурсників, Андрій Карпенко виконав кілька своїх пісень, серед яких були «Залиш мене», «Вічний кайф» і «Заморозки душі». Композиції одразу ж здобули успіх у друзів Андрія, і незабаром Валентин записує різні версії цих пісень на касету прямо в кімнаті гуртожитку. Запис стає популярною серед одногрупників Андрія, і Карпенко поступово стає видною фігурою місцевого андерграунду, незважаючи на малу кількість пісень і рідкісні виступи.