«Пікнік»
Повне розуміння і підтримку своєї творчої концепції та авторського бачення Андрій знайшов в особі Едмунда Шклярського – лідера групи «Пікнік», з яким він познайомився в березні 1995 року. До того часу Анрі вже знайшов деяку популярність в колах альтернативної радянської музики, і молода група була зацікавлена у співпраці з ним.
Знайомство і перша експериментальна репетиція відбулися в гуртожитку за сприяння Валентина Бонча.
Саме Едмунд Шклярський став першим продюсером Карпенко, умовивши його записати три авторські пісні для підготовлюваного альбому групи «Пікнік». Шклярський вважав, що похмура романтика і щемлива порожнеча пісень Анрі Альфа стануть ідеальним доповненням до вже написаним для альбому матеріалу.
На початку 1995 року у філії студії «Мелодія», що розташовувався в Санкт-Петербурзі, було здійснено запис декількох пісень Андрія в супроводі музикантів групи «Пікнік».
У кінцевому підсумку в альбом потрапило три твори авторства Андрія: «Істерика», «Раз, два…», а також балада «Вертоліт» у двох частинах.
Відразу ж після запису альбому був проведений концерт на його підтримку, в якому також взяв участь і Андрій. Записи з цього концерту були викладені Едмундом Шклярским в інтернет на початку 2010 року.
Пісня Анрі Альфа «Вертоліт» придбала велику популярність, незважаючи на значний хронометраж майже в дев’ять хвилин.
