Останнім часом в системі освіти все частіше можна зустріти такий термін, як «відкрита освіта», або ОО. Саме тому варто розібратися, які ж явища і поняття стоять за ним, що вкладають у нього вчені, практики і педагоги?

Об’єктивність появи

Система відкритої освіти стала наслідком процесів глобалізації, демократизації та гуманізації суспільства. Саме вони і дозволили даної категорії з’явитися в навчальному процесі.

Відкрита освіта – це результат історичного еволюційного шляху розвитку і становлення інформаційної цивілізації. Воно ж є невід’ємною її частиною, що не залежить від проведеної державою політики у сфері навчання громадян.

Відкрита освіта – це найбільш раціональний синтез найвідоміших форм отримання знань, заснованих на використанні телекомунікаційних та комунікаційних технологій. Цей процес, який називається конвергенцією, носить закономірний і об’єктивний характер. Подібна тенденція властива явищ і об’єктів реального світу, що розвиваються в умовах інформатизації. Особливо виразно її можна спостерігати у розвитку засобів, за допомогою яких стає реальним користування інформаційними технологіями. Яскравим прикладом тому служить комп’ютер. В ньому об’єднані невластиві для нього функції приймача і телевізора. До речі, останній також стає досить складним програмованим електронним пристроєм, який за своїм функціоналом наближається до комп’ютера. Виходячи з цього можна припустити, що в майбутньому всі наявні форми отримання освіти перейдуть в одну, яку назвуть, наприклад, віртуальної.

Необхідність ОО

Відкрита освіта – це одна з якісних характеристик сучасного навчального процесу. На сьогоднішній день його використання є необхідним для суспільства. Адже якщо ще п’ять десятиліть тому цінність представляв той працівник, який умів чітко і по наданих інструкцій виконувати типові операції, то на сьогоднішній день на перший план виходить той фахівець, який здатний запропонувати створений ним нестандартний продукт. І це є необхідною умовою успішної роботи не тільки голови великої корпорації, але і, наприклад, кухарі в кафе. Будь-який співробітник повинен вміти проаналізувати ситуацію в цілому і знайти оптимальне рішення, яке буде найбільш ефективно для сформованої ситуації. Крім цього, працівникові важливо вміти програвати різні варіанти розвитку подій і проводити їх порівняння для прийняття вірних рішень.

Ще однією причиною необхідності впровадження відкритої освіти є зміна ставлення до гри. Раніше вона вважалася потрібне, але при цьому тільки дитячим заняттям. Сьогодні ж застосування ігрових форм стає звичною справою для багатьох спільнот і професій.

Відкрита освіта – це те, що дозволяє сучасному школяреві та студентові спілкуватися не тільки зі своїм однокласником, сусідом по будинку або однолітком. З його допомогою легко встановлюються зв’язки з учнями, які живуть в інших країнах. Приводом для такого спілкування стає єдність захоплень та інтересів. Такі спільноти існували і раніше. Прикладом тому можуть служити клуби шахів та філателістів по листуванню, мережі радіоаматорів і т. д. Тим не менш світ продовжує глобалізацію. І завдяки комп’ютерним технологіям участь у подібних спільнотах стає справою більш доступною.

Таким чином, у зв’язку з подіями в людському суспільстві змінами система відкритої освіти є досить актуальною. Адже вона дозволяє включити учня в сучасні форми життя і професійні практики.

Виконувані завдання

Суть відкритої освіти полягає в тому, що школярі і студенти отримують можливість:

  • Вирішувати пропоновані їм реальні завдання.
  • Відчувати відповідальність.
  • Експериментувати з власним статусом і соціальною роллю.
  • Проводити самостійне конструювання своїх життєвих стратегій і пізнання світу, виділяючи в ньому етичні та логічні принципи, а також пріоритети і цінності.

На сьогоднішній день організацію відкритого освіти вважають доповненням до традиційного навчання. Тим не менш, така система має істотні відмінності від секцій, студій та гуртків, які дублюють шкільні классноурочные заняття. ОО приймає форми мережевих клубів та спільнот, а також інтенсивних занурень. При цьому дуже важливо, що все це не пускається на самоплив. Кожне з мережевих спільнот заздалегідь проектується і надалі управляється.

Структура

При вивченні характеристики відкритої освіти стає зрозумілим, що основною його одиницею є програма навчання. Однак це не який-небудь план (поурочний або заходів). Програма навчання у сфері відкритої освіти є способом програмування подій, що відбуваються з його учасником. Вона ставить перед учнем завдання, яка є одночасно і завданням, і образом того, що має в результаті з ними статися. При цьому школяру або студенту пропонується зробити те, що до цих пір зробити було просто неможливо, або ж придумати те, що поки ще ніхто не придумав. Подібне завдання є відкритим. Це дозволяє виконувати кожен раз по-новому.

Дивіться також:  Хімічний елемент ітрій: властивості, опис, використання

Для відкритого освітнього події знадобиться і відповідне простір. Воно являє собою інтенсивні комунікації, побудова яких здійснюється навколо однієї теми. Це може бути спільне культурне поле, загальний коло музики, фільмів, читання і т. д., в якому школяр або студент розуміє, що слухає. І дивиться він не для оцінки, а заради того, щоб виявити загальний зміст пропонованої інформації.

В ідеалі розміщується відкрита освіта на платформі сторінок і сайтів у соціальних мережах. При цьому воно являє собою систему інформаційних, педагогічних та організаційних технологій, в яких структурними та архітектурними рішеннями забезпечуються протоколи і формати, призначені для обміну інформацією. Всі вони необхідні для забезпечення стабільності, інтероперабельності та мобільності, ефективності, а також інших позитивних якостей елементів ОО.

Функціонально система відкритої освіти включає в себе ряд підсистем. Серед них:

  • Управління процесом навчання. Це функції, призначені для створення розкладів, навчальних планів, навчально-методичного забезпечення процесу отримання знань, а також їх контролю.
  • Адміністративно-управлінська. За допомогою цієї підсистеми здійснюється управління колективами, ресурсами, контактами, проектами, а також здійснюється поповнення баз даних розпорядженнями та наказами.
  • Технічна. У цій підсистемі знаходиться телекомунікаційний та офісне обладнання, консультаційні та навчальні аудиторії, мультимедійні лабораторії і т. д.
  • Кадрова. Її функції полягають у формуванні та веденні особових справ учнів, викладачів і працівників закладу освіти.
  • Фінансова. Ця підсистема необхідна для ведення бухгалтерського обліку. В системі вищої відкритої освіти на неї покладається завдання по супроводженню договорів та проектів.
  • Маркетингова. Вона особливо актуальна для відкритого професійної освіти. Така підсистема покликана виявляти потреби підприємств у фахівцях, вести бази даних на їх підготовку і здійснювати рекламну діяльність.
  • Правова. Необхідна для юридичного забезпечення договірної діяльності.
  • Інформаційна. Задачі цієї підсистеми великі. Основною з них є інформаційне забезпечення проведених занять.
  • Принципи ОО

    Подібна форма отримання знань застосовується порівняно недавно. Тим не менш проведені по її вивченню дослідження дозволили сформулювати основні принципи відкритої освіти. Серед них:

  • Особистісно-орієнтований напрям освітніх програм. Цей принцип враховує освітні потреби учнів і здійснює маркетинговий підхід до процесу отримання знань.
  • Практична спрямованість способів і змісту спільної діяльності. Тут мається на увазі цілісність і системність видів діяльності та навчального процесу.
  • Проблемність навчання і його діалогічний характер.
  • Рефлексивність. Цей принцип виражається в усвідомленні навчаються способів і змісту діяльності, а також своїх особистісних змін.
  • Варіативність. Даний принцип укладено в різноманітності освітніх програм. Подається учням матеріал повинен відображати в собі різні точки зору на поставлену проблему, а також безліч варіантів її рішення.
  • Підтримує мотивації.
  • Модульно-блочний. Цей принцип стосується організації змісту діяльності учнів та освітніх програм.
  • В даний час все виразніше стають видні контури всієї системи національного відкритого освіти. Воно починає розглядатися як органічне і раціональне поєднання всіх форм отримання знань, відомих педагогічній науці. При цьому освітньо-інформаційні технології та навчально-методична база будь-якого навчального закладу дозволяють застосовувати ОО незалежно від того, чи є весь процес очною, заочною, дистанційною та т. д. В тому випадку, коли необхідний матеріал, а також усі дидактичні посібники оформлені в належній формі і розміщені в ПК, то не має значення, куди будуть подаватися такі знання. Це може бути як одна аудиторія, так і комп’ютер людини, що перебуває за межами не лише міста, але й країни.

    Серед принципів відкритої освіти для вищих навчальних закладів виділяють також наступні:

    • Можливість бесконкурсного вступу до вузу
    • Самостійне планування навчання, що дозволяє зробити складання індивідуальної програми, обраної із системи курсів.
    • Можливість вибрати темп отримання знань і час, так як відсутні фіксовані терміни навчання.
    • Можливість не відвідувати аудиторії і вчитися в тому місці, де забажаєш.
    • Перехід від руху до знань до зворотного процесу, коли знання доставляються студенту.
    • Свобода розвитку індивідуальності.
    Дивіться також:  Тазовская губа: короткий опис, розташування, природні умови

    Принципи відкритої освіти (дистанційного)додатково укладені ще й у наступному:

  • Інтерактивності. Цей принцип відображає в собі особливості контактів, здійснюваних між викладачами і студентами, а також навчаються між собою.
  • Діяльності. В цьому випадку розглядається зміст матеріалів та організація процесу навчання. Всі ці фактори повинні бути вибудовані таким чином, щоб оточувати основні види діяльності учнів і формувати при цьому підтримуючу дружнє середовище.
  • Індивідуалізації. Даний принцип полягає в оцінці стартових знань, а також їх вхідного та поточного контролю.
  • Ідентифікації. Цей принцип укладений у контролі самостійного навчання.
  • Регламентности. Навчальний процес підлягає жорсткому контролю при його плануванні, а також він має бути відкритим і гнучким.
  • Будь-якій системі, у тому числі і відкритого освіти муніципального рівня, притаманний принцип незамкнутости. Він вказує на наявність зворотного зв’язку із зовнішнім середовищем. Такий принцип характерний для усіх систем освіти, в тому числі і відкритою. Особливо яскраво цей принцип проявляється в період вступу людського суспільства в нову, інформаційну стадію свого розвитку. У разі ОО він дозволяє підняти процес отримання знання до рівня соціальної творчості. Інтегруючи в собі найцінніше з того, що було розроблено наукою, відкрите освіта здатна стати основою подальшого активного розвитку цивілізації.

    Технології ОО

    Провести глобальні зміни в країні навряд чи вдасться без модернізації системи освіти та її ефективного оновлення і розвитку. Це і дозволить втілити принцип відкритої освіти. На жаль, багатьма педагогами він розуміється як підключення навчальних закладів до мережі Інтернет і створення для учнів доступу до ПК, а також проведення базової підготовки школярів та студентів з основними напрямами сфери застосування комунікаційних та інформаційних технологій. Однак погодитися з цим лише частково.

    Звичайно, платформу відкритого освіти становить інтернетизація навчальних закладів. Тим не менше ця тема повинна бути розглянута в більш широкому її розумінні. Адже основною метою отримання знань у сфері ОО є можливість їх використання в самих різних життєвих ситуаціях, а також в умінні приймати найбільш ефективні рішення в разі виникнення тих чи інших проблем. Для того щоб успішно реалізувати ці завдання, використовують технології відкритої освіти. Основні з них розглянемо більш докладно.

    Дебати

    Це міжнародна технологія, мета якої — навчити толерантності, а також шанобливого ставлення до різних поглядів співрозмовників і вміння успішно працювати в команді. Така освітня методика дозволяє сформувати навички партнерського спілкування і здатність учня концентруватися на самій суті проблем, відстоювати свої ідеї, знаходити необхідну інформацію і перетворювати її в аргументи.

    Освітня технологія «Дебати» виникла в 30-ті роки минулого століття в США. На сьогоднішній день вона знайшла своє широке поширення і використовується в школах і університетах більш ніж ста країн світу. Зовні така технологія являє собою дискусію, але вона організована в ігровій формі. Участь у дебатах беруть дві команди, що складаються з трьох осіб. Педагог пропонує їм для обговорення певну тему. Під час проведення дискусій відбувається зіткнення думок, так як одна команда за умовами гри повинна відстоювати певну тезу, а інша — його відкидати.

    Ті школярі, які були учасниками дебатів, вказують на те, що програма дозволила їм придбати якості, необхідні для досягнення успіху. Така технологія відкритої освіти може бути застосована як у школі, так і за її межами. Наявність у ній елементів змагань дозволяє стимулювати пошукову творчу діяльність учнів, а також ретельне опрацювання досліджуваного ними матеріалу.

    Розвиток критичного мислення через читання і лист

    Ця одна з основних технології відкритої освіти. Вона, як і попередня, є універсальною. При її застосуванні може ефективно працювати будь-викладач-предметник з учнями різних вікових категорій — від початкової школи і до студентів вузів.

    Така технологія використовує основи педагогічної практики, спираючись на читання і письмо, які є базовими процесами будь-якого виду отримання знань. Її застосування дозволяє:

    • вирішувати одночасно завдання і навчання і розвитку;
    • гармонійно поєднувати наявні в учнів навички спілкування з навичками роботи з текстовим матеріалом;
    • формувати у студентів вміння засвоювати великі обсяги інформації.
    Дивіться також:  «Династія» — це про сімейний спадщині

    Застосування даної технології передбачає проходження трьох стадій – виклику, осмислення і рефлексії. Перша з них дозволяє учням узагальнити і актуалізувати наявні знання по запропонованій темі. Вона пробуджує інтерес до її вивчення і мотивує до отримання знань.

    На стадії осмислення педагогом пропонується нова інформація. Цей етап передбачає співвіднесення почутого з власними знаннями.

    На стадії рефлексії учням необхідно підвести підсумки і виробити власне ставлення до досліджуваного матеріалу. Одночасно з цим виявляється непізнана проблема чи тема для подальшої роботи. Вона є новим викликом. Проводиться на стадії рефлексії і аналіз процесу вивчення всього матеріалу. Ця технологія відкритої освіти з успіхом застосовується не тільки в даній сфері, але і в будь-якому навчальному процесі.

    Метод проектів

    Розглянуті вище основні технології відкритої освіти є продовженням традицій педагогічних методик, з допомогою яких в різний час здійснювалася спроба подолання межі між навчанням і позанавчальної діяльністю. Зробити це дозволяє метод проектів. При його застосуванні учень перестає формально засвоювати знання. Він набуває їх при безпосередньому плануванні, а також виконання неухильно складніших завдань.

    Реалізація методу проектів можлива з використанням двох напрямів:

  • Методу Дьюї. В тих школах, які перейшли на роботу за цією технологією, відсутні постійні навчальні програми. Учням подаються лише ті знання, які необхідні їм для отримання життєвого досвіду. Крім цього, у педагогів не існує поділу між учбовою і позаучбовою діяльністю. Вони прагнуть побудувати процес отримання знань таким чином, щоб праця учнів була організована в соціальному середовищі у вигляді виконання групових проектів.
  • Дальтон-план. Цю технологію можна назвати методом індивідуалізованих проектів. При її використанні учні не пов’язані спільної групової або класною роботою. Вони мають право обирати для себе заняття, а також черговість вивчення навчальних предметів. Надається свобода і використання робочого часу. Весь обсяг того навчального матеріалу, який підлягає вивченню протягом року, розбивається на підряди або місячні розділи. Вони ж, у свою чергу, розподілені на щоденні заняття. Перед початком навчального року учні укладають з учителем своєрідний контракт, який передбачає самостійне опрацювання того чи іншого завдання у вказаний час. Проходити цей процес може не тільки в школі, але і за її межами. Таким чином, учні починають працювати по системі відкритої освіти.
  • Зміна педагогічної системи

    Використання принципів і технологій відкритої освіти призводить до перетворень процесу навчання. Педагогічна система при цьому зазнає такі зміни:

  • Логіка наукового пізнання перестає бути основою змісту процесу освіти. Замість неї на перший план висуваються професійні завдання. Завдяки цьому відкрита освіта сприяє здійсненню переходу від предметного принципу, що використовується при побудові навчального процесу, до інтегрованими навчальними курсами, що дозволяє відображати цілісну картину будь-якої професійної діяльності.
  • Відбувається зміна характеру самого знання. Критерій його отримання – «під діяльність». Знання в системі ОО є засобом вирішення тих чи інших професійних завдань. Але при цьому не варто думати, що в такій системі повністю зникають фундаментальні уміння. Вони залишаються, але при цьому починають відповідати зовсім іншими критеріями. Знання в такій системі виходять не про запас. Вони даються виходячи з реальних потреб і проблем, що виникають у практичній діяльності. Особливу важливість набувають і методологічні (універсальні) знання. З їх допомогою учень здатний оцінювати майбутнє і прогнозувати його.
  • Змінюються вимоги до форм і методів організації процесу освіти. На перший план виходять групові та активні індивідуальні форми роботи з наочним матеріалом.
  • Змінюється тип діяльності, а також характер тих взаємовідносин, які мають місце між викладачами і студентами. Учень стає повноцінним суб’єктом навчального процесу, беручи участь у рішеннях не тільки навчально-професійних, але й своїх професійних завдань, які він вирішує завдяки необхідної допомоги викладача.

    Для освоєння системи ОО можна звернутися до ресурсу Центру відкритої освіти. Він надає онлайн-послуги з отримання педагогами додаткової освіти.