Один невідомий філософ сказав, що смирення – це вміння “наступити собі на горло”. Чи потрібен цей навик в сучасних реаліях? Євангеліє оповідає про те, що гордим Бог противиться, а смиренним дає благодать. З чого можна припустити, що ці дві риси людського характеру протилежні один одному.
У церковних переказах безліч історій про святих і юродивих, яких не можна назвати ні смиренними, ні лагідними по відношенню до оточуючих. Наприклад, Василь Блаженний часто кидався камінням, одного разу розбив ікону Богоматері. Що ж таке смирення, терпіння і лагідність? Потрібні сьогодні ці якості і як їх знайти – про це читайте у статті.
Зразок смирення
Серафим Саровський говорив:
Стяжи дух мирний і навколо тебе врятуються тисячі.
На літню людину, що самотньо живе в лісі, напали розбійники. Дідуся сильно побили, хоча ніяких перешкод грабіжникам він не чинив і навіть не лаявся. Забрали найцінніше – маленьку іконку Богородиці в срібному окладі. Побитого господаря залишили помирати. Але Господь не залишив жертву розбійників: трохи оговтавшись від побоїв, дідок зумів дійти до монастиря. Це був знаменитий Серафим саровський чудотворець.
У храм старець зайшов під час літургії. Братія монастиря жахнулася його виду. Голова його була проломлена, зламані ребра, порваний одяг вимазана брудом і плямами крові. Настоятель послав в місто за лікарями, але ніхто не сподівався на чудо, здавалось, близька смерть Серафима неминуча.
