Притча про двох ангелів
Два ангела попросилися переночувати в багатий будинок. Господарі, презирливо підібгавши губи, пустили їх у холодний підвал, не запропонувавши навіть повечеряти. Один ангел влаштувався на нічліг на холодній долівці, а інший став закладати діру в цегельній кладці.
На наступну ніч переночувати їх пустили в небагату хатинку, що стояла на околиці села. Господарі пригостили ангелів скромною вечерею і поклали ближче до печі. Вранці господарі ледь стримували ридання: вночі в хліві околела їх єдина годувальниця – дійна корова.
Недосвідчений молодший ангел запитав у того, що постарше: “Чому так несправедливо влаштований світ? Тим, хто обійшовся з нами погано, ти заклав дірку в стіні, а ці бідні селяни втратили все, що було цінного, і ти не допоміг їм?”
На що другий ангел відповів: “У старому підвалі захований чавунець з золотими монетами. Рано чи пізно стіна зруйнується остаточно, і скнара помножить своє багатство. А до селян вночі приходила Смерть, хотіла забрати дружину господаря. Я ж умовив її взяти замість жінки корову”.
Зміст розповіді в тому, що більшість людей не здогадуються про справжній стан речей. Переживаючи про втрату майна, потрібно дякувати Богові за те, що живі і здорові близькі. Важко пересилити себе і навчиться не журися про втрачене, але в цьому допоможуть молитви про смирення і терпіння, звернені до Пресвятої Богородиці:
Утамуй хвороби многовоздыхающия душі моєї, утолившая всяку сльозу з обличчя землі: Ти бо людей хвороби отгоняеши і грішних скорботи разрешаеши, Тобі бо вси стяжахом надію і твердження, Пресвята Мати Діво! Всім предстательствуеши, Добра, вдаються з вірою в державний Твій покров: инаго бо не імами грешнии до Бога в бідах і скорботах повсякчас позбавлення, обременени гріхи багатьма, Мати Бога Вышняго! Тим же Ти припадаємо: визволи від усякого зла раби Твоя! Никтоже притекаяй до Тебе осоромлений від Тебе виходить, пречиста Богородице Діво: але просить благодаті і сприймає хист до корисного прохання. Виконай, Чистий, веселий моє серце, Твою нетлінну дающи радість, веселий Рождшая Виновнаго! Радості моє серце виконай, Діво, іже радості приемшая виконання, гріховну печаль потребляющи!
