Етимологія
На думку лінгвістів, слово утворене від іменника «дієслово». З одного боку, «дієслово» означає частина мови, що виражає дію. А з іншого, в высокопарном або застарілому варіанті, – «мова», «слово». Воно, в свою чергу, походить від праслов’янського golgol. Від нього, в числі інших, беруть свій початок:
- старослов’янська – «глаголъ»;
- грецьке – ῥῆμα;
- російське – «дієслово» (запозичене з церковнослов’янської, замість споконвічного «гологол»);
- чешск0е – hlahol – «гомін, дзвін», hlaholit – «звучати».
Є спорідненим:
- російській – «голос»;
- среднеирландскому – gall – «слава»;
- кимрскому – galw – «кликати»;
- древнеисландскому – kalla – «співати», «кликати»;
- средневерхненемецкому – kelzen, kalzen, – «хвалитися», «базікати».
«Істину глаголишь»
З приводу цього виразу в словнику можна знайти таке тлумачення. При його вживанні хочуть підкреслити правоту співрозмовника. Нерідко це має легкий іронічний відтінок. Тут спостерігається стилізація фрази під промова представника церкви. Це як би дає право висловлюватися в повчальному тоні.
Приклади вживання:
