Суб’єктивність змісту твору
Коштувати помітити, що форма — це завжди щось об’єктивне. Зовнішня форма художньої літератури це лексика, використовувана автором. Саме на неї поширюється авторське право. Тобто ніхто більше не має права писати ті ж слова у тому ж порядку, що цей відомий автор. Але зміст у тій чи іншій мірі копіювати.
Ось кілька прикладів змісту якого-небудь тексту.
- Зміст наукової праці — концепції та гіпотези. Об’єкт — слова, використані для міркувань і донесення фактів.
- Художній твір. Ідея і композиція — це зміст, авторська мова, діалоги героїв і опису навколишнього світу героїв — це вираз форми.
- Літературний твір педагогічного змісту — ідеї про те, як краще доносити знання, зацікавлювати учнів. Прикладом служить Макаренко Педагогічна поема.
Життєвий матеріал | Зміст | Форма |
Образи головних героїв | Тема і ідея | Авторська мова і мова героїв |
| Композиція | Художні прийоми; використана лексика |
Отже, зміст літературного твору – це сюжет. Хоча композиція твору має свою об’єктивну структуру, і будується за певними законами, але інтерпретувати її читач може по-своєму. Адже два різних людини трактують одну історію двома способами. Так як кожен виходить зі свого досвіду.
Наукові статті, дипломи і дисертації також мають структуру та ідею. Але тут суб’єктивності мало, так як кожна думка підтверджується фактами і логічними побудовами.
