Змінні оточення Linux: опис, особливості

Linux змінні оточення процесу

Процес створення або ініціалізації змінних в командній оболонці здійснюється за допомогою вбудованих функцій. При створенні параметрів таким чином вони зберігаються на всі наступні запуски системи. У той час як більшість версій дистрибутивів операційної системи Linux рекомендують змінювати або додавати нові змінні в директорію ETC / PROFILE. Варто враховувати, що більша частина процесів може керувати з даним видом параметрів і змінювати їх значення. Будь-який сценарій може застосовувати для зміни значень. Проте це заборонено угодами Unix.

Для установки системних параметрів потрібно редагувати або зачіпати такі файли:

  • /etc/ profile – при роботі з даним документом реально встановлювати значення змінних оточення для командних оболонок;
  • /etc /bash.bashrc – використовується для створення і привласнення значення змінних для інтерактивної оболонки, а також необхідний для роботи скриптів bash.
  • /etc/ environment потрібен для роботи модуля аутентифікації env.

В Linux установка змінних оточення системного типу здійснюється тільки в ці файли.

Оголошувати та ініціювати змінні оточення можна у верхньому і нижньому регістрі. Проте вважається більш правильним створювати їх тільки у верхньому, тобто великими літерами. Користь від них полягає у можливості для кожного конкретного користувача виконувати код програмного забезпечення по-різному. Таким чином, утиліти будуть запускатися з вибраними параметрами в залежності від змінної оточення UID або USER. Також інформація може видобуватися з каталогу HOME.

В операційних системах з різними типами доступу і користувачами потрібен різний набір параметрів. Щоб подивитися змінні оточення Linux для користувачів, може знадобитися використовувати командну оболонку консолі і команди Env або Set. В такому випадку перелік актуальних параметрів буде виведений на екран. При необхідності оновлення використовуйте команду Source і ім’я файлу, в який додана нова змінна оточення.