Види і пристрій перекриття між поверхами. Плити перекриття міжповерхові

Дерев’яні перекриття

Деревина в наш час зберігає тверді позиції на ринку як будматеріал з унікальним поєднанням характеристик і властивостей. В першу чергу, цей матеріал цінується за екологічність, легкість і зручність монтажу. Очевидно, що даний набір якостей особливо доречний на етапі спорудження перекриттів.

Найпростіша технологія пристрою дерев’яного перекриття між поверхами в приватному будинку передбачає використання балок товщиною близько 70-80 мм, наповнювача і обшивки. Тобто плиткове покриття компонується за тим же принципом, що і збірно-монолітні конструкції, але з інших матеріалів. Головна увага приділяється саме балок, на які буде покладено основне навантаження. До речі, не обов’язково шукати саме цілісну дошку великого формату – фахівці навіть рекомендують застосовувати технологію спареною компонування двох дощок, утворюючи єдиний блок.

Що стосується наповнювача плити і обшивки, то в цій частині вибір матеріалів набагато ширше. По-перше, що стосується наповнювача, то пристрій перекриттів у дерев’яних будинках часто реалізується з вкладками з утеплювача – наприклад, застосовуються мати з мінеральної вати або сипучий матеріал. У таких будинків силова стійкість перекриття стоїть не на першому місці, а до теплоізоляції пред’являються досить жорсткі вимоги в холодних регіонах. По-друге, якщо мова йде про кам’яні, панельних або цегляних об’єктах, то внутрішній простір можна забезпечити комунікаційними шахтами для укладання трубопроводів, кабельних трас та інших інженерних мереж, якщо дозволяє конструкція.

У виборі обшивки увага звертається на асортимент деревостружкових панелей. Наприклад, це можуть бути фанерні листи, ДСП, МДФ і інші вироби, які характеризуються достатнім запасом міцності і конструкційної надійності. Ще один важливий момент у виборі такої обшивки – екологічна чистота. Справа в тому, що клеять компоненти в тих же ДСП і МДФ не завжди задовольняють вимогам до матеріалів, використовуваних у житлових приміщеннях.