Маршал Говірок
Леонід Олександрович Говорів був ветераном і радянським полководцем Громадянської війни. Він одержав освіту в двох військових академіях. Закінчивши останню, у 1939 році став на чолі 7-ї артилерійської армії у період воєнних дій з білофінами.
У 1941 році Говорова ставлять на посаду керуючого Військової артилерійської академії, тоді ж він стає командиром артилерійськими силами Західного фронту. Говоров командував радянськими воїнами, що складаються в 5-ї армії, коли та обороняла підступи до столиці з боку Можайська. Його вмілі тактичні рішення закріпили за ним славу вольового командира, прекрасно розбирається в загальновійськовому бою. У 1942 році Говоров став командувачем Ленінградського фронту і успішно провів кілька операцій по прориву блокади міста: Таллінська, Виборзька і т. д. Більш того, в цей же час, залишаючись на своїй посаді, він допомагав у координації дій армії на Прибалтійських фронтах.
Після закінчення ВВВ Говорів змінив кілька позицій, встиг побувати і командиром військового округу Ленінграда, головним інспектором сухопутних військ і навіть головним інспектором ЗС СРСР.
Протягом чотирьох років (з 1948 року) був командувачем військовими силами ППО і одночасно обіймав посаду заступника міністра оборони. Був нагороджений п’ятьма орденами Леніна, двома орденами Суворова I ступеня, орденом Червоної Зірки, трьома орденами Червоного Прапора і багатьма іншими медалями СРСР.
