Маршал Малиновський
Родіон Якович Малиновський став двічі героєм СРСР, героєм Югославії. Свою воєнну діяльність він почав з Першої світової, продовжив у Громадянській війні. У свій час Малиновський з’їздив до Франції у складі російського експедиційного корпусу.
На початку кар’єри обіймав місце кулеметника 27-ї стрілецької дивізії, а коли закінчив навчання у військовій школі був призначений на посаду командира батальйону. У 1930 році Малиновський став на чолі кавалерійського полку. У 1937 році поїхав добровольцем брати участь в італійській громадянської війни. У 1939 році став вести класи у військовій академії. У 1941 році Малиновський стає командиром 48-го стрілецького корпусу в Молдавії.
З початком Великої Вітчизняної війни стримував сили ворога на річці Прут. У тому ж 1941 році стає командиром 6-ї армії, пізніше головним на Південному фронті. У 1942 році під його управлінням перебувала 66-я армія, яка вела бої на півночі від Сталінграда. Далі його переміщують на посаду заступника командуючого Воронезьким фронтом і другий гвардійської армії під Тамбовом. Саме остання взимку 1942 року розбила фашистів, які мали намір звільнити з блокади армію Паулюса.
В 1943 році Малиновський завдяки сил Південно-Західного фронту звільнили Донбас і правий український берег. В 1944 році була звільнена Одеса та Миколаїв, з того ж року його призначили головою другого Українського фронту. Малиновський брав участь у вже згаданій Яссько-Кишинівської операції, яка вважається однією з найважливіших і видатних за весь період ВВВ. До весни 1945 року він розробив операції по розгрому німецьких сил в Угорщині, Чехословаччині та Австрії. Влітку того ж року він, командуючи військами Забайкальського ВО, взяв участь у розгромі японських сил.
Після успішного знищення фашизму і закінчення Другої Світової війни Малиновський залишився в якості командувача військами Далекого Сходу. У 1956 році, за наполяганням Хрущова, його затвердили на посаді першого заступника міністра оборони і командувача сухопутними радянськими військовими силами. 10 років (з 1957 року) Малиновський перебував на посаді міністра оборони СРСР.
За всю свою діяльність маршал був нагороджений п’ятьма орденами Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, двома орденами Суворова I ступеня і т. д.
