3. The Elder Scrolls III Morrowind
«Морровинд» – це чистої води класика жанру. Вийшла вона в далекому 2002 році, але багато хто досі відіграють свої ролі і рятують місцевий мир від напастей. Одвічне питання про те, що краще – «Морровинд» або «Скайрим», досі гостро стоїть на ігрових форумах і розбурхує користувачів. Обидві гри мають багато як схожих, так різняться деталей, але саме «Морровинд» для багатьох залишився самим-самим.
Продукт займає перші місця в топах рольових ігор для слабких ПК. Так, графіка тут застаріла і для багатьох може здатися занадто вже незграбною і піксельної, але справжні шанувальники РПГ люблять «Морровинд» за унікальний сеттінг, за можливість долучитися до одного з численних будинків, за десятки захоплюючих квестів і простір в кастомізації.
4. Dragon Age: Origins
Це гра більше нагадує гарну книгу. Варто лише прочитати першу сторінку, і ви з головою поринете у дивовижний фентезійний світ. І чим більше читаєш цю книгу, тим важче від неї відірватися.
Місцевий світ опрацьований до дрібниць. Це повноцінна історія зі своїми порядками, правилами та жителями. По мірі проходження протагоніст буде зустрічати дуже багато персонажів, і кожне знайомство принесе не тільки додаткові проблеми на вашу голову, але й величезне задоволення.
Радують і соратники, які супроводжують головного героя або героїню. У кожного є своя історія, причому вельми непересічна. Товариші по зброї також можуть формувати свою думку про протагоністові, де воно візуально відображається на шкалі поваги. Чим вище рівень останньої, тим більше бонусів отримує соратник.
Як в інших продуктах від «Біовару», тут можна побудувати любовні відносини. Товариші не якісь мовчазні бовдури, махающие мечами, а справжні люди зі своїми проблемами і почуттями. У кожного з них свій погляд на світ, і на якусь конкретну ситуацію, зокрема. Одні звикли нести добро, а інші, навпаки, жити не можуть без крові і насильства. Зустрічаються і треті, чиї поняття честі і справедливості просто не вкладаються в звичний порядок речей.
Симуляція життя тут на дуже високому рівні. Під час подорожей видно, що місцевий світ дійсно живе своїм життям: воїни тренуються, жебраки просять милостиню, пастухи пасуть худобу, а городяни активно спілкуються на різні хвилюючі теми. Окремо варто згадати про музику, яку писав Інон Зур. Вона гармонійно лягає на цю історію і дозволяє повністю зануритися в фентезійний світ.
