Хокейна тренування на льоду і землі

Хокейна тренування займає у спортсмена весь рік, незважаючи на те, що зима і, як наслідок лід, це тільки 3 місяці з усього календарного року. Але для тренування тіла і моральних якостей хокеїсти займаються весь рік, поза ковзанки граючи у футбол, волейбол і займаючись силовою гімнастикою. Іншими словами, підготовчий період перед виходом на лід не менш значущий для спортсмена, ніж заняття на ковзанці.

Підготовчий період

У підготовчий період входять заняття з легкої атлетики, боротьби, гімнастики та ігрових видів спорту. Тренування проводяться по 3-4 рази в тиждень. Також виявляється увагу занять з тактичної підготовки та згуртування команди.

У цей же період здаються нормативи з бігу, підтягування, плавання. У деяких хокейних секціях здаються нормативи на значок ГТО.

Не можна недооцінювати хокейні підготовчого періоду тренування, так як в цей час команда не тільки розвиває свої фізичні можливості, а й теоретичні знання.

Основний період

Основний період – це хокейна тренування на льоду. У неї входить кілька етапів. В першу чергу спортсмени вдосконалюють свою техніку гри і розвивають тактичне мислення.

Відточується володіння ключкою, ковзанами і своїм тілом. По-друге, в цей період спортсмени готуються до проведення ігор та змагань. Після проведених змагань розбирається кожен епізод гри – це своєрідна робота над помилками.

Період змагань зазвичай закінчується за якийсь час до кінця холодного сезону, тому спортсмени ще можуть кілька тижнів відточувати ігрову техніку в тренувальних змаганнях.

Тренування індивідуальна

Хокейна тренування – це не тільки гра в команді. Також мають місце індивідуальні заняття. Зазвичай такі заняття проводяться з початківцями спортсменами-аматорами або з дітьми, які прийшли в секцію. Вік дитини, придатного для початку тренувань, становить 3-4 роки, саме в цей період з маленьким хокеїстом займаються індивідуально. В першу чергу його вчать тримати рівновагу і виконувати найпростіші фігури на льоду – ліхтарики і переступы. Вже на 2-е чи 3-є заняття потрібно придбати свої ковзани і захисні елементи – наколінники, налокітники і шолом.

Хокейна тренування дітей мало відрізняється від занять дорослих любителів. В першу чергу людина звикає до рівноваги і початковим елементів ковзання.

З часом хокейні тренування для любителів та дітей в індивідуальному порядку передбачають освоєння більш складних елементів: повільне ковзання, різкі розвороти, різка зупинка, рух спиною, біг на ковзанах. Індивідуальний підхід до кожного спортсмену потрібно по причині того, що кожен із них навчається з різною швидкістю. І при командному тренуванні тренер просто фізично не встигає приділити кожному гравцеві необхідний час для освоєння цих елементів. Адже, як правило, в групі займається 22 людини – повноцінна команда. І виходить, що хтось із спортсменів обов’язково відстає в навику катання або володіння ключкою, а це позначається на грі всієї команди. Тому індивідуальні тренування просто необхідні.

Групове тренування

Групова тренування проводиться як серед дітей від 5 до 7 років, так і серед дорослих спортсменів-любителів. Дитяча хокейна тренування і любительська побудовані однаково. По ходу занять хокеїсти відпрацьовують дії у команді – передача, дриблінг, обігравання суперника. Паралельно удосконалюється робота ключкою. У процесі занять у спортсмена розвивається ігрове мислення. Точно так само, як і в підготовчому періоді при грі у футбол, баскетбол та інші командні види спорту. Частина тренувального часу в команді відводиться відточуванню техніки ковзання – ліхтарики, переступы, випади і так далі.

Тренування в групі професіоналів

Хокейна тренування для команди професіоналів являє собою складний і різнобічний процес. У ньому враховується комплекс вправ, тривалість занять і місце їх проведення. У роботі з командою задіяний не один, а 2 або 3 тренера. Професіоналами є юнаки від 14-16 років і молоді гравці від 18 до 25 років. Гра в хокей є їх професійною діяльністю, і до тренувань такі команди ставляться як до постійної роботи.

У ході таких тренувань відпрацьовується тактика проведення гри за різними схемами: 1х1, 2х1, 2х2, 3х2, 3х3, 5х4, 5х3. Розвивається взаємодія між гравцями як в обороні, так і в захисті. Ігрові моменти розробляються на теоретичних заняттях.

Спортивні змагання таких команд є кваліфікаційними і призводять до перемог на різних чемпіонатах місцевого та міжнародного масштабу.

Тренування в групі любителів

Тренування хокеїстів-любителів проходять за схемами 1х1, 2х1, 2х2, 3х2 і включають в себе вивчення тактики і стратегії гри. Однак вони не можуть бути частіше 3-4 разів на тиждень, і змагання хокеїстів-любителів не є титульними в даному виді спорту.

Враховуючи це, любителі мало займаються хокейними тренуваннями на землі в літній період часу, хоча і збираються для того, щоб зіграти у футбол або баскетбол. Адже не можна забувати про постійне вдосконалення тактики та ігрового мислення.

Дитячий хокей

Тренування дітей молодшого віку протікають з урахуванням їх статури і психіки. Саме тому групи маленьких спортсменів розбиті за віковими категоріями. Відповідно до цього, розраховуються вправи і навантаження:

  • Для малят 4-5 років тренування проводиться у вигляді гри. В силу їхньої психіки, слабкої статури і крихкого скелета вона не передбачає складних вправ. У цей період діти вчаться впевнено стояти на ковзанах і тримати рівновагу.
  • У 6-7 років дитина починає інтенсивно рости і набирати вагу. В цей час тренування додається силовий розвиток, зміцнює спину і ноги гравця. Але психіка маленької хокеїста залишається дитячої, йому важко довго зосереджуватися на одному завданні. Саме тому його потрібно постійно перемикати між різними завданнями.
  • У 7-8 років дитина рухається вже дуже скоординовано, тому може виконувати складні вправи на ковзанці. Але кістяк його як і раніше дуже крихкий, тому силові прийоми на даному етапі не вивчаються. У цьому віці маленький спортсмен може вивчати тактику гри і роботу в команді. Група хокеїстів даного віку може брати участь у товариських іграх. Але потрібно пам’ятати про те, що дитячий організм дуже швидко втомлюється, тому тренування та ігри не повинні тривати більше 3 годин на день.
  • Підлітки від 9 до 13 років мають вже більш серйозну навантаження. У процесі тренування відпрацьовуються не тільки ігрові елементи як в команді, так і в індивідуальному порядку, але і третина занять відводиться для силової підготовки. Молодий хокеїст повинен робити розминку і розтяжку, не забувати про зміцнення м’язів підняттям тяжкості. Звичайно, тренер повинен враховувати індивідуальні особливості спортсменів, адже в цей час діти ростуть з різною швидкістю, а м’язова маса нарощується ще важче.
  • З 14 до 18 років, як правило, команди вже зіграні і самостійні. Навантаження у таких хлопців мало відрізняються від тренувань дорослих професійних гравців. Командою такого рівня займаються 2-3 тренера одночасно, знаходячи час як для індивідуальних занять, так і для командної роботи.
  • Висновок

    Хокей – відмінна, видовищна гра. Заняття професіоналів – це ціла наука, яка вимагає сучасного підходу. Спортсмени повинні володіти силою, швидкістю, вмінням триматися на льоду.