Неокласична теорія
Її автор – Альфред Маршалл. Він аналізував обсяг капіталу, задіяного в соціальному виробництві, на основі зв’язків пропозиції і попиту.
Об’єкт вивчення виділявся на двох рівнях:
- окремого громадянина або компанії,
- суспільної значущості.
Капіталом особистості є та частина його стану, яка функціонує на отримання прибутку (наприклад, рента).
На другому рівні створюється національний дохід. Тут капіталом служить увесь наявний фонд коштів для створення благ. І з нього можна отримувати певні вигоди. При цьому враховуються і виробничі витрати.
Сукупність перших обумовлена ефективністю капіталу, як ключового чинника при створенні продукції. І це впливає на формування ринкового попиту на нього самого.
На пропозицію капіталу впливають інтереси громадян у її накопиченні. Винагородою на подібне очікування є нарахований відсоток.
Від цих величин (пропозиції і попиту) залежить:
