Пращур – це хто?

У російській мові є такі слова, які, так би мовити, припадають пилом на полицях. Тобто вони є, але застосовуються вкрай рідко. Напевно, тому що не всі їх знають. До таких недооціненим словами відноситься іменник “пращур”. Це слово ось-ось перейде в категорію архаїзмів, адже нечасто зустрічається в сучасній мові. У цій статті мова піде про тлумачення слова “пращур”, його походження і синоніми.

Тлумачення і етимологія

Зі значенням слова “пращур” знайомі далеко не всі. Настав час заповнити пробіл у знаннях. У тлумачному словнику Єфремової зазначено, що “пращур” має два лексичних значення:

  • родоначальник або далекий предок;
  • те, що поклало початок чого-небудь (було першою версією чогось). Це переносне значення.

Професор О. Е. Ольшанський вказує, що слово “пращур” утворено від приставки “-пра-” і кореня “-щуръ-“. Передбачається, що іменник пов’язане зі словами “шурин” і “шити”.

Пращур — іменник чоловічого роду. Наголос падає на перший склад, голосну “а”. Форма множини — пращури.

Синоніми до слова

Пращур — книжкове слово. Воно практично не використовується в розмовному стилі мовлення. Його можна замінити кількома синонімами:

  • Предок. Мої предки пишалися б мною.
  • Праотець. Я знаю, хто мій дідусь.
  • Прабатько. У музеї можна побачити прародителя сучасного комп’ютера.
  • Родоначальник. Чи знаєте ви родоначальника російської писемності?
  • Приклади вживання

    Кращий спосіб запам’ятати тлумачення слова пращур — це скласти кілька речень:

  • Важливо знати своїх пращурів.
  • Пращури людей займалися полюванням і збиральництвом.
  • В моїх жилах тече кров пращурів.
  • Чи знаєш ти пращура сучасного радіо?
  • Рубило — це пращур сокири.
  • Слово вживається в основному в друкованих виданнях. У розмовній мові його найчастіше заміняють відповідними синонімами. Їх вибір залежить від контексту. Яке саме слово буде вжито, залежить і від самої людини.