Пращур – це хто?

У російській мові є такі слова, які, так би мовити, припадають пилом на полицях. Тобто вони є, але застосовуються вкрай рідко. Напевно, тому що не всі їх знають. До таких недооціненим словами відноситься іменник “пращур”. Це слово ось-ось перейде в категорію архаїзмів, адже нечасто зустрічається в сучасній мові. У цій статті мова піде про тлумачення слова “пращур”, його походження і синоніми.

Тлумачення і етимологія

Зі значенням слова “пращур” знайомі далеко не всі. Настав час заповнити пробіл у знаннях. У тлумачному словнику Єфремової зазначено, що “пращур” має два лексичних значення:

  • родоначальник або далекий предок;
  • те, що поклало початок чого-небудь (було першою версією чогось). Це переносне значення.

Професор О. Е. Ольшанський вказує, що слово “пращур” утворено від приставки “-пра-” і кореня “-щуръ-“. Передбачається, що іменник пов’язане зі словами “шурин” і “шити”.

Пращур — іменник чоловічого роду. Наголос падає на перший склад, голосну “а”. Форма множини — пращури.