Життєпис дитячих років
Народилася Уляна Недюрева в 1530 році, при хрещенні отримала ім’я Улянія. Батьки її, заможні і дуже благочестиві дворяни, жили в Москві. Улянія була наймолодшою серед кількох сестер і братів. Очевидно, батьками дітям була прищеплена глибока релігійність, яку дівчинка виявляла з ранніх років. Першим помер її батько, а мати — коли Уляні виповнилося шість років. Осиротілу онуку взяла на виховання та забрала до себе в «муромські межі» бабуся Анастасія Дубенська, також померла через шість років. Дванадцятирічну Иулианию у свій маєток забрала її рідна тітка Наталія Путілова, у якої була багатодітна сім’я.
У житії святої Іуліанії вичерпно описані її здібності та характер в ранні роки. Дівчина відрізнялася тихим і мовчазним вдачею, дитячим забавам воліла молитву, вільний час присвячувала рукоділлю, обшиваючи вдів і сиріт, йшла, щоб доглядати за хворими, годувала злидарюють. Життєписи відзначають, що в місцевості, де знаходився маєток тітки, не було церкви, бо дівчина не бувала на службі і не мала духовного наставника. Однак життя вона вела праведне, дотримуючись пости і проводячи багато часу в молитвах. Аскетизм дівчинки турбував родичів, які хвилювалися за її красу і здоров’я, бо примушували до рясним сніданків. Над Иулианией, з-за її способу життя, часом насміхалися і домочадці, і слуги, а завзяте прагнення допомогти знедоленим нерідко викликало навіть тьоткін гнів. Дівчинка брала все покірно і смиренно:
…Від тітки багато сварима бе, а від дщерей ея посмехаема.
…Вона ж не вдавалася їх волі, але всі з вдячністю приймала і з мовчанням відходила, маючи послух до всякої людини.
…Багато чтяше свою тітку і дочки ея, і маючи у всьому послух і смирення, і молитви і посту прилежаше.
