Шанування
Після знайдення мощей Іуліанії її син Калістрат написав житіє святої. Вважається, що він склав і службу святий праведнице. З 1801 року єпископ Володимирський і Суздальський заборонив служіння молебнів святим подружжю, а ікони були видалені з Лазаревської церкви. При пожежі 1811 року, що трапилося в храмі, мощі Іуліанії постраждали і після зведення мурованої церкви були поміщені в новий головний престол архангела Михайла. З 1867-1868 років відновилося служіння в Лазаревському храмі молебнів Иулианиии і Георгію.
У жовтні 1889 року урочисто, при великому скупченні народу відбулося перенесення мощей святої в дубову труну, який помістили в кипарисову раку, багато оброблену і позолоченій карбованої міддю.
За розпорядженням радянської влади мощі святої Іуліанії двічі обстежувалися в 1924 і 1930 році. Гробниця після другого обстеження надійшла в Муромський краєзнавчий музей, де в якості антирелігійної пропаганди вже перебували раки з останками інших місцевих святих чудотворців. Несподівано для влади, віруючі для поклоніння святим мощам почали ходити в музей замість церкви. Тому раки незабаром прибрали в музейний запасник. Там і зберігалися мощі святої Іуліанії до 1989 року, після чого були передані в Муромський Благовіщенський собор. А з 1993 року вони перенесені в Муромскую Ніколо-Набережну церква, де і знаходяться в даний час.
Тропар і молитва до святої Юліанії Лазаревської наведені нижче (із збереженням орфографії та стилістики).
Тропар (глас 4):
Просветившися Божественною благодаттю,
і по смерті світлість житія твого явила єси:
источаеши бо миро запашне всім хворим на зцілення,
з вірою приходять до мощем твоїм,
праведна мати Иулиание,
Моли Христа Бога
спастися душам нашим.
Молитва:
Втіха наше і похвало, Иулиание, голубице Богомудрая, яко фінікс, преславно процветшая, криле чеснот священне і посребренне имущая, имиже на висоту Царства Нєбєснаго возлетела єси! Похвальна співу пам’яті твоїй радісно днесь приносимо, понеже Христос нетлением чудесним тя увенча і благодаттю зцілень тобі прослави. Зане любов’ю Христовою уязвившися, від молодості чистоту душевну і тілесну зберігала єси, пост ж і утримання полюбила єси, имиже допомагає ти благодаті, вся пристрасті світу цього потоптала єси, і, яко бджола, мудро колір чеснот изыскавши, пресладкий мед Святого Духа у своє серце вселила єси і, ще у плоті бувши, відвідування Богоматере сподобилася єси. Старанно убт ти благаємо: молися, пані, нехай подасть нам у Трійці славимый Бог твоїми молитвами многолетно здравіє ж і порятунок, тишу і достаток плодів земних і вороги перемоги і подолання. Збережи заступництвом твоїм, преподобна мати, країну Російську і град сей і вся гради і країни христианския неврежденны від всіх навіт і підступів вражиих. Пом’яни, господи, убогия раби твоя, днесь в молитві тобі предстоящия, але через всі житіє своє паче всіх осіб прегрешившия, обаче тепле покаяння сих приносящия і твоїми до Бога молитвами відпущення гріхів получити просящия, яко та гріховних пристрастей свободившеся, подячний спів тобі приносити повсякчас потщимся і прославимо всіх благих Подателя Бога, Отця і Сина і Святого Духа, нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.
Мощі святої Іуліанії двічі обстежувалися за розпорядженням радянської влади: у 1924 і 1930 році. Гробниця після другого обстеження надійшла в атеїстичний відділ Муромського краєзнавчого музею, де, як антирелігійної пропаганди, вже знаходилися раки з останками інших місцевих святих чудотворців. Несподівано для влади, віруючі для поклоніння святим мощам почали ходити в музей замість церкви. Тому раки незабаром прибрали в музейний запасник. Там і зберігалися мощі святої Іуліанії до 1989 року, після чого були передані в Муромський Благовіщенський собор, а з 1993 року перенесені в муромскую Ніколо-Набережну церква, де і знаходяться в даний час.
