Вибір і реалізація стратегії
Розглядаючи особливості стратегічного та тактичного планування, варто розглянути процес становлення і просування обраних цілей компанії на різних рівнях розвитку. Так, на основі прогнозування у віддаленій перспективі формується стратегія. Це якісно визначена, довгострокове напрямок діяльності компанії, що у визначені терміни повинно привести до досягнення цілей організації.
Стратегія вибирається з урахуванням наступних факторів:
- позиція компанії на даному ринку;
- перспективи розвитку галузі;
- облік технологій, якими володіє компанія.
Після вибору довгострокового напрямку руху настає період реалізації стратегії. Це критичний процес, так як від його течії залежить, чи досягне організація своїх цілей. Реалізація стратегічних планів здійснюється через створення спеціальних програм, розробку бюджетів і процедур. Вони можуть розглядатися в різних періодах попередження. Існує кілька факторів, які впливають на успішну реалізацію стратегії:
- Плани і цілі розробленої стратегії доводяться до кожного співробітника. Працівники повинні розуміти, до чого прагне організація. Це дозволяє залучити в процес реалізації стратегії весь трудовий колектив.
- Ресурси повинні вчасно вступати у відповідні фонди. Контролює цей процес керівництво компанії. Управлінці повинні сформувати план, за яким будуть здійснюватися цільові установки.
- Розподіл обов’язків між керівництвом різних рівнів. Це дозволяє вирішити поставлені завдання, розподіливши їх між виконавцями.
Обов’язково проводиться періодична оцінка, як просувається процес досягнення поставлених цілей планування. Стратегічні і тактичні плани повинні піддаватися постійному вивченню ходу їх здійснення. Для цього проводиться оцінка за такими напрямами:
- чи відповідають принципи обраної стратегії вимогам і стану оточення;
- доцільність ризику, який був закладений у стратегії;
- відповідність обраної перспективної концепції реальним можливостям і потенціалу підприємства.
Процес реалізації розроблених планів оцінюється за допомогою системи зворотнього зв’язку. Потрібен контроль, який здійснюють керівники різних рівнів, за виконанням поточних завдань. На основі проведених досліджень проводиться коригування попередніх етапів. Стратегічний контроль базується на наступних принципах:
- Розрахунки мають бути максимально точними. Із-за невизначеності, неточності аналізу проект може перетворитися в абстракцію, реалізувати яку не представляється можливим. Це неприпустимо, так як фінансування діяльності повинно бути цілеспрямованим. В іншому випадку ресурси будуть спрямовуватися на непотрібні, безперспективні напрямки. При цьому увага керівників повинно бути сконцентровано на показниках окупності, а не на контролі бюджетних коштів.
- В контрольних точках життєвого циклу товару потрібно робити оцінку окупності витрат. Реалізація проекту триває до тих пір, поки окупність перевищує витрати контрольного рівня.
