Революція 1918-1919 в Німеччині: причини, хронологія подій та наслідки

Розбір передумов

Сукупними причинами революції в Німеччині 1918-1919 стали:

Проблеми в аграрній сфері.

Збереження поміщицької системи у володінні землями.

Занадто велике число аристократичних привілеїв.

Необхідність в усуненні Монархії.

Потреба у збільшенні прав парламенту.

Протиріччя між елітою суспільства новими соціальними верствами. До першої групи належали поміщики, чиновники та офіцери. До другої – представники буржуазії, робочі і середні шари.

Необхідність у ліквідації залишків політичного розколу деяких країн.

Величезні людські втрати у війні.

Картковий режим надання продуктів харчування.

Дефіцит промислової продукції.

Розвиток голоду.

Перша стадія

Вона обмежена період з 3 по 10 листопада 1918 р. Ключовою подією до цього стало повстання матросів після закінчення жовтня. Хвилювання було піднято на суднах ВМФ. Причина – відмови виходу в море для битви з британської флотилією.

Бунтарів намагалися ліквідувати. Спроба виявилася провальною і тільки погіршила ситуацію. І 3 листопада в місті Кіль матроси влаштували збройний бунт.

Трохи пізніше до них приєднався емісар Густав Носке.

Він став лідером їхнього руху і очолив Кільський рада, утворений в ті дні, після чого повстання поширилося в різні регіони країни.

У цей період позначилися і особливості революції в Німеччині 1918-1919 року:

Стихійність.

Відсутність лідерів партії.

Ініціаторами і рушійною силою стали робітники, солдати і моряки.

Протистояння імперіалізму і монархії.

А 9 листопада в Берліні були влаштовані масштабні мітинги і страйки. Члени групи «Спартак» захопили всі ключові пункти міста, в тому числі і в’язниці.

Лідер уряду Макс Баденський негайно пішов у відставку. Пішов зі свого поста і тодішній кайзер Вільгельм Другий. Владні повноваження отримав правий соціал-демократ Фрідріх Еберт.