Історія
Про те, як заселялися острова Кірібаті, відомо небагато. Існує припущення, що предки сучасних місцевих жителів переселилися на атоли Гілберта в 1 тисячолітті н. е. зі східної Меланезії. А ось архіпелаги Фенікс і Лайн до моменту їх відкриття американцями і європейцями залишалися незаселеними. Проте і на цих атолах можна зустріти сліди присутності людини, що жила тут в далекому минулому. Подібний факт дозволив вченим припустити, що місцеве населення з якихось причин покинуло ці архіпелаги. Одна з найпопулярніших версій пояснює це невеликими площами суші, віддаленістю від інших островів, посушливим кліматом і постійним дефіцитом прісної води. У зв’язку з усіма цими факторами жити на даних атолах було важко. Швидше за все, люди, що заселили острови, незабаром покинули їх.
Першовідкривачами архіпелагів, що знаходяться в західній частині Тихого океану, є американські і британські експедиції. Їх суду побували в цих місцях в період з кінця 17 в. по початок 19 ст. Спочатку атоли були названі острови Гілберта. Сталося це в 1820 р. Назва островів дав російський мандрівник і адмірал Крузенштерн на честь британського капітана Т. Гилберга, який відкрив ці землі у 1788 р. до Речі, «кірибаті» є місцевою вимовою англійської gilberts.
Перші поселенці з Британії прибули на острови у 1837 р. У 1892 р. ці території стали протекторатом Англії. Острів Різдва приєднався до колонії в 1919 р., а Фенікс став її частиною в 1937 р.
У період Другої світової війни на ці території прийшли японські війська. Вони окупували більшу частину архіпелагу Гілберта і острів Банаба. Одне з самих кровопролитних битв в Тихому океані стався на атолі Таравіх. Тут в листопаді 1943 р. велися бої між американською та японською армією.
У 1963 р. колоніальні власті провели на островах перші значні реформи, що призвели до формування Консультативної та Виконавчого рад. У перший з них увійшли представники місцевого населення, призначені чинним на цих територіях резидент-комісаром. У 1967 р. Виконавчий рада перетворили в Урядовий. А Консультативний передав свої повноваження Палаті представників. До складу останньої були включені чиновники колоніальної адміністрації, а також 24 члена, обраних корінним населенням. У 1975 р. території архіпелагу були розділені на дві самостійні колонії. В одну з них ввійшли острови Елліс, а в іншу – Гілберта. У 1978 р. перші з них здобули незалежність і стали окремою державою. Сучасна його назва – Тувалу.
12.07.1979 р. стали незалежними і острови Гілберта. Сьогодні ми знаємо їх, як Республіка Кірібаті. Території цієї держави були збільшені в 1983 р. Сталося це після набуття чинності договору про дружбу між Кірібаті та США. Згідно з цим документом, Америка відмовилася від своїх претензій на 14 островів, що знаходяться в архіпелагах Фенікс і Лайн, визнавши, що вони входять до складу Республіки.
Основна проблема цієї держави завжди полягала і полягає в перенаселеності належать йому атолів. У 1988 р. частина жителів Таравы були відселені на інші острови з меншою кількістю людей.
У 1994 р. країна обрала свого президента. Ним став Тебуроро Тіто. Переобрали його знову в 1998 р.
У 1999 р. республіка стала членом ООН. У 2002 р. в острівній державі Кірібаті був прийнятий закон, який дозволив уряду приймати рішення про закриття газет. Сталося це після появи опозиційного видання.
У 2003 р. президента Тіто переобрали знову. Однак у березні того ж року його усунули з посади. У липні 2003 р. на чолі країни став Аноте Тонг, очолював опозиційну партію. На сьогоднішній день пост глави держави займає Танети Маамау.
Цікавий, але в той же час сумний факт історії Кірібаті: у 20 ст. атоли Кірітіматі і Молден США використовували для випробування свого атомної зброї. У 1957 р. Англія підірвала біля берегів острова Різдва водневу бомбу.
