Таруса, прекрасний провінційне місто під Калугою, комфортно розмістився на берегах річки Оки дуже давно – ще 8 століть тому. З того часу минуло дуже багато років, а він жив власним життям і зберіг чудову красу. Про його культуру, історію та відомих людей розповідається у даній статті.
Історія містечка приокского
Конкретну дату створення перших поселень на місці нинішньої Таруси встановити не вдалося, а перші згадки про мешканців даної місцевості відносяться до кінця другої половини X століття. Висуваються гіпотези, що тут вже в ті часи жили племена слов’ян – в’ятичі. Їх основним промислом були рибна ловля, домашнє господарство і продаж різних виробів, т. к. річкове сполучення вже тоді єднало землі Русі один з одним, а розташоване місто Таруса на якій річці? На Оці.
Про містечку під його сучасним найменуванням існує документ, датований 1246 роком, де присутні відомості про те, що господарем даних земель був син князя Чернігова Юрій. Тоді Таруса являла собою форпост і центр володінь князя.
Існує переказ про походження назви населеного пункту: двір володаря цих земель був огороджений по периметру високою огорожею, яку тривалий період намагалися знищити війська Золотої Орди. Під час штурму монголо-татари накидалися на неї з криками «Та Русь!». Їх зусилля виявилися марними, а місцеве населення дало назву фортеці Тарусь, яке пізніше було перейменовано в нинішнє найменування містечка.
У XIV столітті маленьке князівство з’єдналося з Московським.
У XVII столітті від хвороби (чуми) померли майже всі жителі Таруси. Тільки через кілька десятків років місто оговтався від цього удару.
Під час ВВВ з 24.10 по 19.12.1941 р. Таруса була захоплена фашистами, але серйозної шкоди вони не принесли. Міст через річку Таруса був знищений відступаючими частинами РСЧА. Надалі його побудували заново.
У 1961 р., в період правління М. С. Хрущова був виданий альманах «Тарусские сторінки». Члени партії заборонили видання, але певне число екземплярів все ж було придбано. В даний час цей твір дуже цінується у антикварів.
Через 10 років в Тарусі часто зупинялися інакодумці. Тут побували Йосип Бродський, Олександр Гінзбург, Солженіцин А. і багато інших.
Зараз містечко має юридичний статус архітектурно-природного заповідника. Ось вже більше 7 років тут здійснюються роботи з вшанування пам’яті генерал-лейтенанта М. Р. Єфремова, який народився в цьому провінційному містечку. Крім того, Таруса славиться своїми корисними копалинами, які активно застосовуються в будівництві (наприклад, т. зв. тарусский мармур).
