Репродуктивне поведінка: поняття, типи, структура, фактори і особливості

Інтенсивність бажання

Потреба в дітях не підлягає зміні під впливом умов життя або при їх зміні. По-різному можуть скластися тільки сімейні ситуації. Саме вони або сприяють, або перешкоджають задоволенню індивіда потреби в дітях.

Розрізняють певну силу або інтенсивність бажання мати дитину. Причому це фактор залишається незмінним протягом усього життя людини. У зв’язку з цим репродуктивне поведінку класифікують на:

  • малодетное, коли в сім’ї один або дві дитини;
  • среднедетное (три або чотири дитини);
  • багатодітне (від п’яти дітей).

Репродуктивні установки

В поведінці індивіда щодо бажання мати дітей виділяють три напрями. Перше з них пов’язане з дітонародженням. Друге – із запобіганням самого факту зачаття. Третє – з перериванням вагітності.

Від другого елемента, що входить в структуру репродуктивного поведінки, і залежить вибір людиною того або іншого напряму. Установка на дітонародження є соціально-психологічним регулятором, який обумовлює або позитивне, або негативне ставлення до наявності в сім’ї певної кількості дітей. Формування даного елемента відбувається у людини ще до проходження ним періоду статевого дозрівання. Підтвердженням цього стали опитування, проведені серед дітей. Їх результати наочно продемонстрували конкретну орієнтацію на створення великої або маленької сім’ї. Причому у дітей обумовлено подібне рішення в більшості випадків репродуктивним поведінкою їх батьків. Важливу роль відіграють при такому плануванні і ті відносини, які мають місце між членами сім’ї.