Філософський пароплав
Традиція висилати всіх інакомислячих філософів з країни була закладена ще Леніним у травні 1922 року, коли з Радянської Росії рейсами пасажирських суден було насильницьким і найпринизливішим чином надіслано 160 осіб – представників інтелігенції. Серед них опинилися не тільки філософи, але й діячі літератури, медицини та інших областей. Їхнє майно конфіскували. Пояснювалося це тим, що з гуманних міркувань розстрілювати їх не захотіли, але й терпіти теж не могли. Згадані рейси незабаром назвали «філософськими пароплавами». Так робили і пізніше з тими, хто критикував або просто публічно висловлював сумніви з приводу насаджуваної ідеології. В таких умовах формувалася радянська філософія.
Одним з дисидентів часів торжества марксизму став Зінов’єв А. А. (його фото нижче). У 50 й 60-ті минулого століття в СРСР він перетворився на символ відродження вільної філософської думки. А його книга «Зяючі висоти», опублікована за кордоном і має сатиричну спрямованість, стала поштовхом для його популярності у всьому світі. Він змушений був емігрувати з країни, не прийнявши радянську філософію. Його світогляду важко віднести до якого-або певного філософського напряму, але настрої його відрізнялися трагізмом і песимізмом, а ідеї – антирадянської і антисталінської спрямованістю. Він був прихильником нонконформізму, тобто прагнув відстоювати свою думку, яке суперечило прийнятим у суспільстві. Це визначало його характер, поведінку і вчинки.
