Монголія сьогодні
Після розпаду СРСР допомогу від радянських республік, яка становила майже третину зовнішнього ВВП, перестала надходити, що призвело до затяжного спаду в економіці Монголії. Галузі промисловості потребували проведення кардинальних економічних реформ.
Уряд країни прийняв новий курс розвитку країни, спрямований на побудову ринкової економіки. В ході реформ був прийнятий ряд радикальних рішень в більшості сфер народного господарства. Держава перестала контролювати процес ціноутворення. Шляхом лібералізації внутрішньої і зовнішньоекономічної діяльності були зроблені спроби перебудувати банківську систему, енергетичний сектор, розроблені і прийняті до виконання програми щодо приватизації земель та реалізації заходів для залучення іноземних інвестицій. Монголія брати участь у міжнародних тендерах.
Однак процес реформування був припинений у результаті чинення опору комуністичного руху і політичної нестабільності, виниклої внаслідок частої зміни урядів.
Пік в кризі економіки настав у 1996 році після ряду природних катаклізм і падіння світових цін на мідь і кашемір. Але незважаючи на це вже наступний 1997 рік визнано роком економічного зростання країни. У тому ж році Монголія стала повноправним учасником СОТ. І хоча рішення Росії про заборону на експорт нафти та нафтопродуктів у 1999 році самим несприятливим чином позначилося на стані економіки Монголії, країна продовжила впевненими кроками йти вперед.
З 1999 року рішенням СОТ цьому молодому і перспективному державі щорічно надають фінансову допомогу країни-партнери: Китай, Росія, Південна Корея, Японія. І хоча економічні показники і ступінь розвиненості промисловості в Монголії складно назвати передовим, багато експертів вважають економіку цієї країни найбільш прогресуючою у всьому світі. На їхню думку, потенціал у держави величезний, враховуючи запаси мінеральної сировини, розробка якої поки що знаходиться на початковій стадії.
