Створення повстанської армії
На ранньому етапі повстання Тадеуш Костюшко і його сподвижники зуміли досить вдало скористатися фактором раптовості і в короткий термін знищили значну частину особового складу Варшавського гарнізону, при цьому самому генералові Игельстрому вдалося врятуватися лише завдяки щасливій випадковості.
Це надихнуло бунтівників, і ними була оголошена в країні загальна мобілізація, яка дозволила збільшити чисельність війська до 70 тис. осіб. Проблема полягала лише в тому, що більшість з них не мали вогнепальної зброї і були змушені вести бій підручними засобами – сокирами, косами, списами і т. д.
Обстановка, що передувала початку бойових дій
У квітні 1791 року багатотисячний корпус під особистим командуванням Костюшко перекрив всі підступи до Варшави, а інші підпорядковані йому війська закріпилися на підходах до міст Рави, Вільно, Гродно і Любляни. Поблизу Кракова містився резерв з 8 тис. чоловік для перекидання в райони найгарячіших бойових дій.
Скоро стало відомо, що за наказом імператриці Катерини II на територію Литви вступив полк генерала Салтикова, який складався з 35 тис. прекрасно навчених і озброєних солдатів. Головну ж небезпека для повсталих представляв рухалася від турецького кордону корпус під командуванням А. В. Суворова. Битви минулої війни овеяли його немеркнучої славою, і повсталі не могли не розуміти всієї загрожувала їм небезпеки. У довершення нещасть з Пруссії прибув корпус (55 тис. чоловік), посланий королем Фрідріхом Вільгельмом, вкрай незацікавленим у перемозі конфедератів.
