Повстання Тадеуша Костюшко: причини, хід подій, підсумки

Перемоги і поразки початку війни

У середині квітня російський загін під командуванням полковника П. І. Денисова у взаємодії з пруськими частинами напав на підрозділи, очолювані особисто Т. Костюшко, і, знищивши значну кількість повстанців, притиснув інших впритул до варшавським дільницею. Невдачі пішли і на інших напрямках. Частини генерала Рєпніна підійшли до Вільно і взяли місто в облогу, тоді як інший російський полководець – граф Дерфельден – зайняв Люблін і впритул наблизився до Пулавам. У Кракові ж до того часу вже щосили господарювали прусські солдати.

Частково на руку повсталим зіграли вкрай нерішучі дії російського генерала Рєпніна, медлившего в очікуванні підходу корпусу Суворова. Це дозволило 10-тисячному польському полку вторгнутися в межі Курляндії і досягти Любави. У той же час неабиякий шкоди російським частинам наносили партизанські загони, сформовані та очолювані польським патріотом – відомим композитором-самоучкою М. К. Огинским, обезсмертила ім’я знаменитим полонезом.