Перша кров
Сигналом до початку бойових дій став напад на один з російських полків, вчинене 12 березня 1791 року кінною бригадою під командуванням відомого військового і державного діяча Речі Посполитої − генерала Мадалинского, ще раніше відмовився підкоритися сейму і виконати його розпорядження про розпуск підпорядкованих йому підрозділів.
Слідом за цим Тадеуш Костюшко, що супроводжується кількома сотнями повстанців, прибув до Кракова, де був всенародно проголошений диктатором, і приніс присягу. Там же народне збори прийняли декларацію, що отримала назву «Акт повстання». На підставі цього документа Костюшко призначався верховним головнокомандуючим збройними силами і отримував всю повноту влади на контрольованій ними території.
До кінця березня того ж року вогнем повстання були охоплені великі частини територій, що входили до складу держави, і командувач російськими військами в Варшаві генерал Игельстром був змушений послати на втихомирення бунтівників всі наявні в його розпорядженні резерви. Одночасно з цим з Росії прибуло численне підкріплення.
