Розвиток вільнодумства
Визвольна війна об’єднала російське суспільство і викликала патріотичні настрої. Представники всіх соціальних верств віддавали життя, пропонували гроші і продукти, для розміщення військ — двори та маєтки. Публіцист В. Р. Бєлінський називав 1812 р. роком великої епохи в житті Росії, пробудившем перш дрімали сили.
Рядові, дійшли до Парижа, побачили чужу звичного укладу життя. Повернувшись додому, пересічні учасники війни вважали, що покірним перенесенням труднощів і героїзмом заслужили вдячність і чекали скасування кріпацтва. Не бажали далі терпіти дворянську владу, вони влаштовували бунти.
Сподівання народу не принесли результатів, перемога не призвела до соціально-економічних реформ. Государ, названий в Європі «визволителем», нічого не зробив для визволення свого народу.
Сумніви з приводу державного устрою вилилися у розвиток громадського руху, який ставив метою здійснення царизму. Зіткнувшись з європейськими порядками, освічена частина суспільства, дворянство, відчула різницю між видимістю великої імперії і застарілими основами суспільства. Передова частина російського дворянства об’єдналася в таємні товариства, першим з яких став «Орден російських лицарів», створений у 1815 р. Декабристи називали себе «дітьми 1812 року», їх перша організація «Союз порятунку» сформувалася під керівництвом полковника Генштабу А. М. Муравйова в 1816 р. Правлячі кола, навпаки, зміцнилися в оцінці існуючого ладу як міцного і навіть передового державного устрою.
Зміни, викликані підсумками Вітчизняної війни 1812 року, коротко можна назвати повною ломкою стереотипів і початком перетворення російського суспільства.
