Підсумки війни 1812 року: хід бойових дій, учасники, значення в історії

Хід війни

12 червня 1812 р. загартовані в боях навчені французькі війська перейшли річку Німан і вторглася в Росію. Наполеон планував розгромити російські війська частинами і захопити Москву. Перед російським командуванням постало завдання поєднати основні сили під керівництвом М. Б. Барклая де Толлі і П. Багратіона. Зустріч відбулася 22 липня 1812 р. під Смоленськом. Командуванню сполученими силами доручили М. І. Кутузову.

Блискучий стратег, М. І. Кутузов вирішив дати французам битва, яка почалася 26 серпня 1812 р. в 100 км від Москви, під містечком Бородіно. Думки, хто переміг у Бородінській битві, розходяться: втрати з обох сторін склали 50 тисяч осіб. Ні один з воєначальників не вирішив поставлених перед собою завдань: Кутузов не зміг відстояти Москву, Наполеон не просунувся далі. Безперечною стала моральна перемога російських військ, які відстояли позиції ціною пролитої крові.

1 вересня 1812 р. військова рада ухвалила рішення залишити Москву. Коли французи увійшли в покинуте жителями і військами місто, почалися пожежі. Російські війська розбили табір біля села Тарутине, перегородивши французам шлях в південні губернії. Народ, який набирає партизанський рух, запекло чинив опір. Наполеон залишив Москву і направив не дуже боєздатну армію на південь, до Калузі. Битва під Малоярославцем зламала його плани. Французи повернули. Битва під Вязьмою звернуло відступ у втечу. Бій біля річки Березина змусив Велику армію забути завойовницькі плани і залишити російські землі. 25 грудня 1812 р. вийшов маніфест Олександра 1 про закінчення війни.