«Барбаросса»
Над циклом «Східний фронт» Пауль Карель почав працювати в той час, коли багато архіви були засекречені і недоступні дослідникам, а документи Вермахту вивчалися союзниками. Описуючи ті події, автор брав безліч інтерв’ю з очевидцями, спирався на щоденникові записи, уривки з документів та книги про війну. Звичайно, події тих страшних років відображені з точки зору гітлерівських солдатів і офіцерів, але автору вдалося відобразити весь їхній трагізм.
Створюється враження, що він відчував приреченість гітлерівської авантюри. Щоб надати своїй роботі більшої об’єктивності, автор використав у ній свідоцтва і праці радянських істориків, але створити по-справжньому об’єктивну роботу у нього не вийшло. Перемежовуються правдиві, реалістичні події тієї війни і стереотипи, створені самими гітлерівцями: «комуністи-фанатики», «монгольські дивізії» і багато іншого.
Причину поразки Пауль Карель бачить не в героїзм народу, що протистояло нацизму, а в поганих дорогах, сильних морозах, в збиткових плани Гітлера та «брак останнього батальйону». Тому військові дії постають перед читачем не в прийнятій радянськими істориками послідовності, а в баченні війни з протилежного боку – це визначає структуру книги.
