Етимологія
Пастка – це лексема, утворена від праслов’янської іменника лов, від якого також відбулися:
- старослов’янське «ловъ»;
- українське «лови» – іменник у множині, що позначає полювання;
- болгарське «лов» у значеннях «полювання» і «видобуток»;
- сербохорватської «лов»;
- словенське lòv;
- чеське лов.
Звідси ж походять і наступні дієслова в:
- старослов’янською, давньоруською, сербохорватського і українською – «ловити»;
- російською – «ловити»;
- болгарською – «ловлячи»;
- словенської – lovíti;
- чеською – lovit;
- польською – łowić;
- верхнелужском – łojić;
- нижнелужском – łoiś.
Є спорідненим:
- литовським: lãvyti, що означає «розвивати», «вправляти», pralãvinti, обозначающему «вчити», lavùs в значеннях «моторний», «спритний»;
- грецьким: λεία, що перекладається, як «видобуток», ληΐζομαι – «забирати як видобування»;
- готскому і древнеисландскому laun, значення якого «нагорода»;
- древневерхненемецкому lon, обозначающему видобуток;
- древнендийскому lṓtam – те ж саме, що і в древневерхненемецком;
- латинському lucrum, в перекладі – «виграш»;
- ірландським: fo-lad – «багатство» і lúag – «похвала».
Після вивчення етимології слід розглянути синоніми до досліджуваної лексеме.
