Етимологія
Воно утворене з двох частин. Перша з них – це прийменник «о», а друге – іменник «зими». Останнє походить від праслов’янського zīmā в значенні «зима». У числі іншого від нього утворилися:
- давньоруське і старослов’янське «зима»;
- болгарське та сербохорватської «зИма»;
- українське «зима»;
- словенське zíma;
- чеське, словацьке, польське zima;
- нижнелужское і верхнелужское zyma.
На думку етимологів, праслов’янське іменник zīmā сходить до праіндоєвропейської формі g’heim в тому ж значенні. Є спорідненим:
- литовському žiemà в значенні «зима»;
- латышскому zìema – те ж саме, що і в литовському;
- давньопруське semo в тому ж значенні;
- древнеиндийское hḗman, що позначає «взимку» і himás – «зима»;
- авестійське zyå, zimō, значення яких, відповідно, «мороз» та зима»;
- грецьке χεῖμα, що перекладається, як«зима», і χειμών, що позначає зимову бурю, а також χειμερινός, значення якого «зимовий»;
- албанське dimën – «зима»;
- латинське hiems – «зима», hībernus – «зимовий», bīmus – «дворічний».
Продовжуючи розгляд значення слова «озимину», перейдемо до його написання.
