Повернення в Москву, продовження правозахисної діяльності
Влітку 1972 року Орлов повертається в Москву. Надходить на роботу в Інститут земного магнетизму. Працює на посаді старшого наукового співробітника. Однак у цьому закладі працює недовго, його звільняють у 1974 році, так як він активно включився в рух за підтримку академіка Сахарова. Остаточно до дисидентського руху примкнув у 1972 році. Тоді їм були написані і опубліковані статті під загальною назвою «13 питань Брежнєву», в яких Орлов звертав увагу на негуманне поводження з Сахаровим.
У 1973 році Юрій Федорович Орлов в числі інших правозахисників починає їздити по країні, беручи участь у так званих політичних судах. Складає протести, відозви, збирає і випускає правозахисні новини, які видає допомогою «самвидаву».
Навесні 1975 року Юрій Федорович Орлов в перший раз був заарештований. Його помістили під домашній арешт. Власті побоювалися, що він зробить якісь протестні дії в період приїзду президента США до Москви.
Через деякий час він встановлює контакти з представниками правозахисної організації «Міжнародна амністія». У 1975 році Юрій Федорович написав не залишилися без уваги статті: «Можливий не тоталітарний соціалізм?», «Звернення до режиму».
У травні 1976 року під керівництвом Юрія Федоровича Орлова створена правозахисна «Гельсінська група СРСР». Він стає її першим керівником. Його викликають в КДБ СРСР. Висловлюють попередження про неприпустимість створення антирадянських груп. В іншому випадку передадуть його матеріали в прокуратуру.
Проте це попередження Юрій Михайлович ігнорує. Продовжує свою правозахисну діяльність. Взимку 1976 року підписався під листом на захист Ст. Буковського, якого «обмовляла» радянська преса. Продовжив активно брати участь у діяльності «Московської гельсінської групи».
Все це призвело до початку переслідування з боку влади. Деякі активісти потрапили під арешт, серед яких в 1977 році виявився і Ю. Ф. Орлов.
