Дія II. Частина 1
Вечоріє. Міські вулички починають порожніти, і перед глядачами постає самотній Ганс Сакс. Літній мейстерзингер, обтяжений сумними думками, як і раніше знаходиться під враженням від пісні Вальтера. Ми дізнаємося, що Сакс вже давно відчуває глибоке і ніжне почуття любові по відношенню до Єви, яку він знав ще зовсім маленькою. Будучи визнаним поетом, Ганс міг би особисто взяти участь у конкурсі і, без всяких сумнівів, здобути в ньому перемогу — навряд чи у нього знайшлися б достойні суперники. Проте поважний мейстерзингер прекрасно розуміє, що його персона може викликати у молодої дівчини лише почуття глибоко поваги, але ніяк не кохання.
Раптово Єва сама з’являється на вулиці. Угледівши її, Сакс прикидається обуреним нахабством Штольцинга. Відповідь дівчини, нарешті, відкриває йому очі: молоді люди дійсно люблять один одного.
