Дія I. Частина 2
Бажаючи добитися руки і серця коханої, Вальтер готовий знехтувати своєю лицарською честю і приєднатися до цеху майстрів. На ділі все виявляється не так-то просто, адже в цеху діють власні правила прийому новачків. Виявляється, перш ніж стати майстром, кандидат повинен навчитися всім тонкощам мистецтва співу. Природно, прохання Вальтера призводить до загального обурення. Однак така реакція не зупиняє Штольцинга, і він просить влаштувати для нього вирішальне випробування. Після цього герой схвильовано виконує свою пісню. Роль судді лягає на плечі міського писаря Сикста Бекмессера — він повинен стежити за співом Вальтера і одночасно з цим записувати його помилки на спеціальній дошці. Виступ ще триває, а дошка вже виявляється вся списана крейдою!
Поганий результат Штольцинга доводиться по душі самовдоволеному Бекмессеру, адже той сам сподівається роздобути собі в дружини прекрасну Єву. Майстри вимагають припинити випробування і оголошують своє рішення: про прийняття Вальтера в ряди мейстерзінгери не може бути й мови! Єдиним, хто намагається надати підтримку молодому рицареві, стає літній башмачник на ім’я Ганс Сакс. До нещастя для Штольцинга, на думку Сакса ніхто не прислухається, і героєві доводиться покинути майстрів ні з чим.
