З чого все почалося
У різних напрямках класичної психології процес сприйняття розглядався у всіх аспектах і проявах. Найбільш детально саме візуальне сприйняття вивчалося прихильниками гештальтпсихології. Макс Вертгеймер, Курт Левін, Вольфганг Келер у своїх роботах пояснювали, як людям вдається осмислювати й інтерпретувати той хаос, який ми називаємо навколишнім світом. Основний постулат гештальтистов – ціле не дорівнює сумі частин, а значно більше своїх складових. Обробляючи інформацію, отриману через візуальний канал, наш мозок генерує ілюзії і створює власні, постійно мінливі світи, що підтверджує динамічність сприйняття. Приклади оптичних або візуальних ілюзій, які часто зустрічаються в Інтернеті і провокують бурхливі суперечки і обговорення, – лише вершина айсберга в океані зорових образів, що сприймаються нашим мозком. Виявлені закономірності були сформульовані основні принципи гештальтпсихології:
- закон близькості;
- закон подібності;
- закон завершеності;
- закон безперервності;
- фігура-фон.
Знаючи і вміючи застосовувати ці закони, професіонали можуть прогнозувати вплив візуальної інформації на аудиторію, створювати працює інтерфейс.
