Види моніторингу
Існує підрозділ всіх досліджень в системі освіти на дві групи: статистичні та «м’які».
Перший варіант ґрунтується на даних статичної звітності: послідовній системі збору інформації, державної звітності.
Нестатический («м’який») моніторинг ґрунтується на показниках, які розробляються дослідниками самостійно. А. С. Бєлкін також виділяє дидактичний аналіз, що передбачає спостереження за різними сторонами навчального і виховного процесу. Це дозволяє створювати систему взаємовідносин між усіма учасниками освітнього процесу, відстежувати систему особистісних, групових, колективних взаємин, контролювати психологічну атмосферу в окремих групах колективу.
Типологія шкільного моніторингу
Залежно від масштабності цілей навчання виділяють оперативний, тактичний, стратегічний моніторинг.
По етапах освітнього процесу передбачається вхідний, тематичний, проміжний та підсумковий контроль. Залежно від часових рамок проводять ретроспективний, випереджаюче (попереджувальний), поточний моніторинг. В залежності від кількості досліджень ведуть мову про одноразове, періодичне, систематичному аналізі. З урахуванням форми організації у вітчизняній освіті проводять зовнішні дослідження, а також самоаналіз і самоконтроль.
Залежно від цілей, які ставляться для моніторингу, застосовується різноманітний набір інструментів для проведення дослідження. Так, для оцінки якості знань випускників 9 класів хлопцям пропонують завдання з вибором відповіді. Залежно від бази, обраної для аналізу, виділяють, наприклад, динамічний моніторинг. Суть його полягає в оцінці динаміки розвитку певного показника, явища, об’єкта. Він є найпростішим способом відстеження просування дитини по індивідуальної освітньої траєкторії.
Конкурентний моніторинг передбачає вибір для експертизи результатів аналогічного дослідження інших освітніх середовищ. У таких ситуаціях моніторинг стає майданчиком для проведення багатьох серійних випробувань. Проводять його паралельно відразу в декількох ОУ, потім вибудовують рейтингові таблиці, які доводяться до відома всіх учасників. Завдяки такому моніторингу не тільки вибираються ті ОУ, в яких застосовуються найбільш ефективні навчальні і виховні методики, але і аналізується якість знань школярів на кожному ступені навчання.
Порівняльний моніторинг передбачає вибір для експертизи результатів аналогічних досліджень однієї або декількох систем більш високого рівня. Він потрібний для порівняння окремої освітньої організації з ФГОС, що актуально при проведенні атестації школи.
