Ляльки з тканини
Що може бути миліше, ніж ганчіркова м’яка лялька, зроблена своїми руками. Саме їх маленькі дівчатка люблять найбільше. У чому ж секрет? Адже зовсім не даремно наші далекі предки робили таких ляльок для оберегів. Традиція збереглася ще з язичницьких часів, коли слов’яни поклонялися сонцю. Їх робили для сакральних обрядів і називали по-різному. В основному, їх дарували жінкам і дівчатам – для щасливого заміжжя, сімейного благополуччя, легких пологів, захисту від нечистої сили. Вірили, що лялька-Берегиня допоможе.
В старовину для їх виготовлення в хід йшло не тільки домоткане полотно, але і солома, лико. Її конструкція геніально проста – шматок полотна потрібно набити чим-небудь м’яким зсередини, надати йому форму фігури людини і обмотати нитками, виділяючи голову, руки, талію. Після цього заготівлю прикрашають відповідно до її ритуальним призначенням. Колір стрічок, ниток, елементи декору повинні строго відповідати канонам. Цікаво, що у таких ритуальних фігурок не промальовували риси обличчя.
Природно, для виробів в дитячому садку всі ці умовності дотримуватися не обов’язково. Головне до процесу створення ляльок додати цікавий розповідь про їх історії. Виріб нескладно виготовити, шити нічого не треба, тому практичні заняття можна проводити навіть в молодших групах. Діти не тільки навчаться цьому самобутньому ремеслу, але й дізнаються багато нового про старовинних традиціях. А вже потім можна влаштувати ляльковий конкурс краси міні-музею ляльок в ДНЗ.
Якими тільки вони не бувають! Прикрасить музей колекція саморобних та авторських ляльок для лялькових вистав. Разом з ними діти потраплять у дивовижний світ театру. Для розширення кругозору дітей дошкільного віку можна зробити виставку ляльок в національних костюмах. На допомогу в цьому випадку, звичайно, прийдуть мами – допоможуть зшити самобутні вбрання. Екскурсія буде етнографічної та географічної – педагог розповість, де і які народності живуть. Підбірка ляльок, одягнених персонажами казок, допоможе дітям в засвоєнні прочитаних книг. Це ще одне домашнє завдання для спільної творчості з мамами. Можна провести конкурс на самого пізнаваного героя казки, або незвичайний костюм. Діти дуже люблять показувати такі виставки гостям, освоювати роботу в міні-музеї ДНЗ.
Окремою почесною полиці заслуговує добірка старих «бабусиних» ляльок. У кожної з них своя і часто дивовижна історія, яку хлопці уважно послухають. Нехай ці ляльки не такі ефектні, як красуня Барбі і Вінкс, і ніс у одній облупился. Але вони, наче невидимий енергетичний місток, пов’язують кілька поколінь маленьких і вже давно виросли дітей. Частинка тепла душі кожної дитини передана цій ляльці. А які вигадливі у них наряди – такі не зустрінеш в магазині. Зшиті вручну сукні старовинних фасонів можна довго розглядати.
Безсумнівно, ляльковий проект міні-музею ДОУ – це не просто красиво. Діти істотно збагачують свої знання про навколишній світ, вчаться милуватися прекрасним, дбайливо ставитися до тендітною красою і створювати її своїми руками.
