Цензор Священного Писання
Аркадій Ваксберг у своїй книзі «Цариця доказів» наводить цікаву історію, пов’язану з біографією Миколи Євгеновича Вірти. В 1943 році Сталін, взявши курс на пом’якшення політики по відношенню до церкви, вирішив обмеженим тиражем видати Біблію. Видання було доручено Молотову, який передав його Вишинському. Для перевірки ідеологічної безпеки тексту було прийнято рішення призначити спеціального цензора. Ним став Микола Вірта. Письменнику було доручено простудіювати Старий і Новий Заповіти на предмет критики радянської влади, при особливій необхідності внести купюри і правки. Доручення повалило Вірту в сум’яття, але відмовитися від нього, представленого як «завдання товариша Сталіна» та «особисте прохання митрополита Сергія», було б рівносильно самогубству. Довелося вишукувати в Священному Писанні сумнівні в ідеологічному відношенні місця, зокрема, портрети чоловіка з вусами. На щастя, таких місць не знайшлося, і Біблія була благополучно видана без купюр.
