Сьогодні ім’я радянського письменника Миколи Євгеновича Вірти мало про що говорить пересічному читачеві, але в свій час він був автором бестселера, удостоївся чотирьох Сталінських премій і права редагувати Біблію.
Ранні роки
Радянський письменник і драматург, чотириразовий володар Сталінської премії Микола Євгенович Вірта (1906-1976, справжнє прізвище – Карельський) народився в селі Каликино Тамбовської губернії, в сім’ї священика. У 1921 році батька майбутнього письменника розстріляли – імовірно, за сприяння антикомуністичному повстання під керівництвом Олександра Антонова. В майбутньому це повстання стане основною темою роману «Самотність», що приніс Вирте популярність і першу Сталінську премію.
Освіту Микола Карельський отримав в Тамбовської середній школі. В молодості встиг змінити кілька видів діяльності: побував і пастухом, і писарем сільради, а в 1920-21 роках в рамках лікнепу вчителював у 263-м Кунгурском полку 30-ї дивізії. У 1923 році почав працювати репортером у газеті «Тамбовська правда». Там же дебютував як письменник: перші його оповідання, опубліковані під назвою “Микола Вірта”, були присвячені сільського життя. Вірта – назва річки в Карелії, історичній батьківщині Карельських.
У другій половині 20-х років Вірта активно займається журналістської та редакторської діяльністю в газетах Костроми, Саратова і Махачкали. У 1930 році переїжджає до києва, де продовжує працювати в друкованих виданнях «Вечірня Москва», «Праця» і «Электрозавод», в театрі робітничої молоді (ТРАМ) – автором п’єс, режисером, актором і навіть директором.
