Методика ШТУР: розшифровка абревіатури, особливості проведення тесту, підсумковий аналіз і результати

Практичні психологи стикаються в своїй роботі з безліччю проблем. Найбільш актуальна з них – неуспішність школярів. Причин цього існує достатньо. Це і педагогічна занедбаність, і невисока ступінь розумового розвитку, та прогалини в знаннях, та елементарне невміння вчитися, а також багато інших.

Саме на плечі шкільного психолога лягає відповідальність за рішення цього клубка проблем, виявлення їх домінуючих причин, а також розробку корекційної програми, яка сприяла б оптимізації навчального процесу. І тут йому надасть неоціненну допомогу методика ШТУР. Вона дозволить спеціалісту оволодіти даними про особливості і своєрідність розумового розвитку не тільки окремого учня, але і всього класу.

Автором методики ШТУР, або «Шкільного тесту розумового розвитку», є К. М. Гуревич, а також працював під його керівництвом колектив лабораторії психодіагностики, що входить в штат НДІ загальної і педагогічної психології АПН СРСР. До його складу входили Р. П. Логінова, В. Т. Козлова, В. Р. Зархін, Е. М. Борисова і М. К. Акімова. Перед тим як запропонувати певний підбір завдань, авторами методики був проведений психологічний аналіз підручників і шкільних програм. У процесі виконання своєї роботи науковий колектив лабораторії спирався на ті відомості, які були отримані в процесі бесід з вчителями.

Методологічні принципи

Шкільний тест розумового розвитку (ШТУР) розроблений для проведення діагностики, що дозволяє визначити розумовий розвиток учнів, починаючи з підліткового і закінчуючи юнацьким віком. Це діти 6-8 класів.

Підбір основних понять автори здійснювали керуючись наступними принципами:

  • вони повинні бути загальними, що дозволяють визначити рівень засвоєння того чи іншого предмета і лежать в основі розуміння певної шкільної дисципліни;
  • включаються в кожне із завдань поняття становлять основу знань, які необхідні кожній людині, незалежно від напрямку одержуваного ним освіти;
  • вони повинні знаходитися у відповідності з життєвим досвідом, який має дитина даного віку.

Особливості методу

Шкільний тест розумового розвитку (ШТУР) розроблений для дослідження рівня сформованості у дитини певних понять, а також здійснюваних учнем логічних дій з ними. Він містить у собі такі завдання і способи аналізу результатів, які суттєво відрізняють дану розробку від традиційно використовуваних інтелектуальних текстів.

Опис методики ШТУР вказує на те, що вона, насамперед, збудована на тому матеріалі, який обов’язково повинен бути засвоєний учнем. Для дітей це не що інше, як їх шкільні програми. Саме через них в той або інший історичний період підлягають реалізації вимоги, що пред’являються суспільством кожному зі своїх членів. Що в такому разі можна сказати про особливості ШТУР? Зміст цих тестів цілком визначається вимогами суспільства або соціально-психологічними установками до розумового розвитку дітей.

Серед особливостей методики ШТУР, або шкільного тесту розумового розвитку, можна виділити відмінний від більшості подібних способів аналіз діагностичних результатів. Ґрунтується він зовсім не на статистичних нормах. Для оцінки групових та індивідуальних результатів беруть соціально-психологічні нормативи. Інакше кажучи, виявлений показник розвитку інтелекту дитини є ступенем наближеності отриманих результатів до певного критерію, в якості якого виступають завдання, що містяться в тісті. При цьому визначення результату відбувається не з кількісної, а за якісно-кількісній характеристиці.

Предмет діагностики

Методика ШТУР (шкільний тест розумового розвитку) використовується для виявлення загальної обізнаності учня, адекватності використання ним наукових понять і термінів, а також уміння встановлювати логічні класифікації, узагальнення, аналогії, вибудовувати числовий ряд. Застосовують цей спосіб для аналізу успішності розвитку дитини по мірі його переходу з одного класу в інший.

Можливості методу

Шкільний тест розумового розвитку дитини (ШТУР) має особливий зміст. Він збудований на матеріалах шкільних програм. Завдяки цьому застосування методики дозволить дати оцінку не тільки рівнем розвитку в учнів різноманітних операцій, але і їх переваги в роботі з суспільно-гуманітарними, природознавчими або фізико-математичними предметами.

Подібний якісний аналіз дозволяє вирішити багато завдань. Серед них профорієнтаційні, консультативні та психопрофілактичні. Після виконання контролю навчання, використовуючи дані тесту, психолог розробляє загальні та індивідуальні рекомендації, спрямовані на корекцію розумового розвитку школяра.

В даний час існує друга, дещо змінена версія методики ШТУР. В ній відкоригували зміст деяких завдань і додали два суб’єкта, що дозволяють провести діагностику в учнів просторового мислення. Пов’язано це з тим, що друга версія методики ШТУР створювалася в зовсім інших соціальних умовах, в яких деякі поняття початковій роботи вчених виявилися застарілими.

Плюси методики

Розроблений діагностичний тест знаходиться у повній відповідності з високими статистичними критеріями, яких повинні дотримуватися будь-які з таких завдань. Методика володіє високим ступенем придатності та обґрунтованості. Це було визначено завдяки її успішному застосуванню, а також шляхом порівнянь з тестом інтелекту Амтхауера.

Мінуси

Проведення шкільного тесту розумового розвитку вимагає високого рівня професіоналізму психолога. Цей фахівець повинен володіти майстерністю, що дозволяє йому проводити глибоку й системну обробку отриманих даних.

Опис методики

Шкільний тест розумового розвитку складається з шести наборів завдань, або субтестів, а саме:

  • «поінформованість» (два завдання);
  • «аналогії»;
  • «узагальнення»;
  • «класифікація»;
  • «числові ряди».

Крім цього в методику ШТУР включено дві еквівалентні форми – «А» і «Б».

Для того щоб тестування було проведено правильно, необхідно суворе дотримання інструкції, а також контроль часу виконання завдання, який проводиться за допомогою секундоміра. Крім того, в процесі проведення тесту фахівець не повинен допомагати випробуваним.

Інструкція до методики ШТУР передбачає наступне час виконання завдань:

  • Перший субтест – «обізнаність» – містить 20 завдань. Час на їх виконання складає 8 хв.
  • Другий субтест – також «обізнаність». Він включає в себе 20 завдань, які учні повинні виконати за 4 хвилини.
  • Третій субтест – «аналогії». Це 25 завдань, виконати які необхідно за 10 хвилин.
  • Четвертий субтест – «класифікації». Він передбачає виконання 20 завдань протягом 7 хвилин.
  • П’ятий субтест – «узагальнення». У нього входить 19 завдань, на виконання яких відводиться 8 хвилин.
  • Шостий субтест – «числові ряди». Тут учневі належить розглянути 15 завдань за 7 хвилин.
  • Послідовність проведення досліджень

    При використанні методики шкільного тесту розумового розвитку експериментатор насамперед пояснює дітям поставлену мету. Цим він створює у них відповідний настрій. Зробити це допомагають такі слова: «Зараз я запропоную вам певні завдання. З їх допомогою можуть бути виявлені ваші вміння порівнювати явища та об’єкти навколишнього світу, можливість бачити в них різне і загальне, а також міркувати. Кожне із запропонованих завдань трохи не схоже на ті, які ви виконували на уроках. Зараз ми вам роздамо бланки для проведення методики ШТУР. При цьому кожному з вас буде запропонований свій набір завдань. Перед тим як приступити до їх виконання, будуть дані опису задач і на конкретних прикладах роз’яснено спосіб їх вирішення. Здати бланки необхідно через строго певний час. Початок і кінець роботи над кожним набором завдань будуть визначені за даною нами команді. Все, що знаходиться в бланках для проведення методики ШТУР, необхідно вирішувати по порядку. Не варто довго затримуватися на одному завданні. Намагайтеся виконувати всі швидко і не здійснюючи помилок».

    Після проведення такого інструктажу експериментатору необхідно роздати школярам бланки тесту, в яких він повинен попросити дітей заповнити графи з відомостями про їх прізвища і дати проведеного експерименту. Необхідно вказати також школу і клас, в яких організується тестування.

    Далі експериментатору слід проконтролювати правильність написання відомостей. Після цього, відповідно до інструкції з проведення шкільного тесту за методикою ШТУР, він повинен попросити дітей відкласти ручки вбік і уважно вислухати його настанови. Далі експериментатору необхідно прочитати дітям інструкцію і розібрати приклади з першого субтесту. Після цього він повинен запитати в учнів, чи є у них питання. Якщо школярі ставлять їх, то експериментатору необхідно давати відповідь, зачитуючи відповідний текст з тіста. Це дозволить створити однакові умови при будь-яких дослідженнях.

    Далі фахівець дає вказівку дітям перевернути сторінку і приступити до виконання завдань. При цьому йому потрібно непомітно включити секундомір. Зафіксувавши на цьому увагу випробовуваних, фахівець може викликати у них відчуття напруженості. Після деякого часу, який відводиться для виконання завдань першого субтесту, експериментатор тут же повинен перервати роботу дітей. При цьому йому слід запропонувати їм відкласти в бік ручки.

    Далі експериментатор приступає до читання інструкції до наступного набору завдань. При проведенні тесту фахівцю необхідно контролювати, чи правильно діти виконують озвучені ним вимоги.

    Обробка результатів

    Усі відповіді, які дали учні в процесі виконання тесту, повинні бути проаналізовані експериментатором. Отримані дані дозволять фахівцю оцінити з різних сторін розумовий розвиток як групи учнів, так і окремого учня. При цьому буде досягнута основна мета методики ШТУР. А саме, виходячи з виявлених недоліків інтелектуального розвитку дитини, виявляється можливість визначення шляхів їх усунення.

    Оцінка результатів за методикою ШТУР проводиться при кількісної та якісної обробки даних. Розглянемо ці складові аналізу детальніше.

    Кількісна обробка

    Як проводиться такий спосіб отримання результатів тесту ШТУР? При кількісній обробці експериментатором виявляються:

  • Індивідуальні показники. Їх визначають по кожному субтесту (за винятком п’ятого). При цьому по тесту і субтесту виводиться певний бал. Визначається він при підрахунку кількості правильно виконаних завдань. Наприклад, якщо дитина у 3-м субтесте дав правильні відповіді на 13 завдань, то йому ставлять 13 балів.
  • Якість узагальнення. В залежності від нього оцінюються результати 5-го субтесту. При цьому учневі виставляється 2, 1 або 0 балів. При обробці результатів за методикою ШТУР в цьому випадку використовуються таблиці з занесеними в них зразками відповідями, які дані до завдань на узагальнення. Те, що здатне отримати оцінку в два бали, описується досить повно. При цьому експериментатор може розглядати не тільки прямі відповіді, але і їх інтерпретацію. Шкільний тест розумового розвитку ШТУР може бути оцінений в 1 бал. Перелік подібних відповідей дано в пропонованих таблицях менш повно. При цьому у піддослідних з’являється більше можливостей для здійснення вибору. На 1 бал оцінюються відповіді, дані учнем правильно, але при цьому досить вузько, а також ті, які мають категоріальні узагальнення. Експериментатор може поставити і 0. Таку кількість балів дається за неправильні відповіді. При виконанні 5-го субтесту діти можуть отримати максимально 38 балів.
  • Індивідуальні показники. В цілому вони представляють собою суму балів, одержаних від додавання результатів виконання завдань по всіх субтестам. За задумом авторів методики, тест, виконаний на 100%, вважається нормативом розумового розвитку. Саме з цим показником згодом і повинні порівнюватися ті завдання, які були виконані учням правильно. Також в інструкції до описуваної методики для підлітків (ШТУР) можна з’ясувати відсоток правильних відповідей. Саме це і є визначенням кількісної сторони роботи випробовуваних.
  • Порівняльні показники відповідей груп. Якщо експериментатор об’єднав учнів тим чи іншим чином і аналізує їх сумарний бал, то в цьому випадку йому необхідно взяти середнє арифметичне всіх балів. За результатами тестування учні можуть бути розбиті на 5 підгруп. У першу з них увійдуть самі успішні, у другу – близькі до них щодо виконання завдань, у третю – середнячки, в четверту – малоуспішні, і в п’яту – менш успішні. Після підрахунку середнього балу для кожної з цих підгруп експериментатор будує систему координат. При цьому на осі абсцис він зазначає номери «успішності» дітей, а по осі ординат – відсоток вирішених ними завдань. Нанесіть відповідні точки, спеціаліст вичерчує графік. Він і вкаже на наближеність кожній із зазначених підгруп до існуючих соціально-психологічним нормативам. Подібний вид обробки результатів проводиться виходячи з розгляду всього тесту в цілому. Отримані таким чином графіки дозволяють дати висновок за методикою ШТУР в розрізі учнів як одного, так і різних класів.
  • Відставання в розумовому розвитку, який має місце між найкращими і найгіршими учнями класу. Дослідниками встановлено, що подібне явище стає ще більш яскраво вираженим до 6-8-го класу. Кращі учні, підростаючи, усе більш наближаються до існуючих соціально-психологічним нормативам. Ті ж діти, які дають багато невірних відповідей шкільного тесту розумового розвитку, продовжують залишатися на тому ж рівні. Для вирівнювання результатів фахівцем даються рекомендації по проведенню більш інтенсивних занять з відстаючими учнями.
  • Порівняння з групою. Проводячи аналіз результатів тесту, фахівцем розглядаються глобальні оцінки окремого учня. При цьому рівень його розвитку позначається такими термінами, як «гірше» і «краще», «нижчі» та «вищі». Також фахівцем виставляються загальні бали. При цьому варто розуміти, що якщо вони у дитини, яка відвідує шостий клас, менш 30, сьомий – нижче 40, а у восьми – і дев’ятикласника не дотягли до 45, то такі результати можуть говорити про низький розумовий інтелекті дитини. А які гарні показники тесту методики для підлітків ШТУР? Це більше 75 балів у шестикласника, 90 – у семикласника, 100 – у дитини з 8-го класу.
  • Кількісні показники розумового розвитку необхідно поєднувати з якісними. Це дозволить дати психологічну інтерпретацію за методикою ШТУР невиконаних і виконаних завдань.

    Якісна обробка

    Цей аналіз результатів тестів, як групових, так і індивідуальних, дозволяє визначити найбільш складні за своїм типом логічні зв’язки. При цьому якісна обробка проводиться спеціалістом за такими напрямами:

  • Для набору завдань 3-го субтесту виявляють самі легкі (відпрацьовані), а також найбільш складні типи логічних зв’язків. Серед них рід-вид, причина-наслідок, ціле-частина, функціональні зв’язки і протилежність. Також експериментатор виділяє типові помилки, які роблять діти. Розглядаються найбільш і найменш засвоєні області біології, фізики, математики, історії, літератури і таких циклів шкільних дисциплін, як фізико-математичний, природничий та гуманітарний.
  • Для набору завдань під номером 4 фахівець повинен встановити, які з них дитина виконав краще, а які гірше. Також йому належить проаналізувати відповіді на питання, що стосуються абстрактних і конкретних понять, і які з них викликають великі труднощі школяра.
  • Аналізуючи завдання 5-го набору, експериментатору належить виявити характер узагальнень, розбивши їх по категориальному, видовим і конкретною ознакою. Передбачається також вивчення характеру типових помилок. В яких поняттях вони зустрічаються найбільш часто (в конкретних або абстрактних)?
  • Розглянемо пропонований дітям тестовий матеріал на прикладі форми А.

    Опис субтесту № 1

    Вхідні в набір завдання включають в себе питальні речення. Кожне з них є неповним. У всіх пропозиціях відсутня по одному слову. Дітям належить вивчити п’ять наведених нижче слів та підкреслити те з них, яке впишеться у фразу.

    Наприклад, дітям необхідно знайти протилежність слову «негативний». У тесті даються такі варіанти відповідей, як спірне і невдалий, випадковий, важливий, а також позитивний. Останнє з цих слів є правильною відповіддю. Його й слід підкреслити дитині.

    Опис субтесту № 2

    При переході до цього завдання дитині належить підібрати з чотирьох варіантів відповідей той, який найбільше підходить до речі, знаходиться в лівій частині виданого для проведення тесту бланка. Правильною відповіддю має стати синонім запропонованого поняття. Наприклад, до слова «вік» даються такі варіанти: «подія» і «історія», «прогрес» і «століття». Останнє з них є вірною відповіддю, який і слід підкреслити.

    Опис субтесту № 3

    Випробуваному запропоновано три слова. Перше і друге з них мають між собою певний зв’язок. Школяреві необхідно розглянути третє із них. Після цього він повинен знайти з п’яти слів, які перебувають на бланку, аналогічну зв’язок.

    Розглянемо один з прикладів таких завдань. У тесті даються такі слова, як пісня і композитор, а також літаків. До останнього з них необхідно підібрати слово з таких: «політ» і «аеропорт», «винищувач», «конструктор» і «пальне». Правильною відповіддю при цьому з’явиться конструктор.

    Опис субтесту № 4

    Школяру пропонується п’ять слів. Спільну ознаку мають чотири з них. П’яте слово з цього ланцюжка випадає. Його і треба знайти випробуваному і підкреслити. Варто мати на увазі, що зайве з усіх слів лише одне. Розглянемо приклад. Дані слова «чайник», «каструля», «стіл», «чашка» і «тарілка». Зайвою з них стане стіл. Адже він позначає меблі, а всі інші слова – посуд.

    Опис субтесту № 5

    Школярам пропонується два слова. У завданні потрібно визначити, що є спільного між ними. У кожному з випадків фахівець пропонує шукати найбільш суттєві ознаки, які для цих слів є спільними. При цьому дитина повинна написати свою відповідь.

    Розглянемо приклад. Пара слів «сосна» і «смерека» – це хвойні дерева.

    Опис субтесту № 6

    При виконанні цього завдання дітям пропонується розглянути ряди чисел, які розташовані за певним правилом. Тут може бути застосовано множення, ділення і т. д. завдання випробовуваних входить визначення числа, яке стало б продовженням запропонованого ряду.

    Розглянемо приклад. Дані цифри 2 і 4, 6 і 8. Якщо розглядати запропонований ряд, то стає очевидним, що кожне наступне число більше попереднього на два. Отже, доповнити низку правильно цифрою 10.

    Корекційна робота

    Після проведення діагностичних досліджень і отримання конкретних результатів виникає питання щодо того, хто ж згодом буде проводити заняття з дітьми, які відстають у своєму розумовому розвитку. Адже якщо виявити недостатньо високі результати і не здійснювати при цьому жодних заходів, то саме дослідження позбавляється всякого сенсу.

    Займатися корекцією можуть вчителі під керівництвом психолога, а також батьки (за умови, що їм дозволяє зробити це їх утворення).

    Методика ТУРМШ

    Рівень розумового розвитку та його специфіка, які складуться в початковій школі, неодмінно стануть для дитини основою його подальшого навчання. Саме тому особливої важливості набуває діагностика подібного показника в той період, коли діти відвідують молодші класи, а також проводиться корекція при наявних відхиленнях від норми.

    Шкільні психологи активно використовують при цьому методику ТУРМШ. Розшифровується ця абревіатура як «тест розумового розвитку молодшого школяра». Складена вона на основі досліджуваних дітьми програм і шкільних підручників. При створенні даної методики використовуються поняття, взяті з природознавства та української мови, а також математики. Подібна спрямованість тесту дозволяє виявити засвоєний і незасвоєний дитиною програмний матеріал і ступінь володіння ним різними логіко-функціональними зв’язками.

    Розробляючи ТУРМШ, його автори дотримувалися тієї точки зору про важливість ролі навчання у процесі розвитку дітей, яку висловлює більшість вітчизняних психологів.

    Результати шкільних тестів розумового розвитку молодших школярів допомагають фахівцям виявити наявні прогалини в знаннях учнів, що дозволяє розробити необхідні психокорекційні заходи. Методика ТУРМШ зовсім не відокремлює норму від патології. Основною її метою є визначення своєрідності і особливостей розумового розвитку дитини. Проведені зі школярами тести покликані з’ясувати переваги і недоліки використовуваних в установах освіти програм, а також порівняти різні підходи і системи навчання, простежуючи при цьому динаміку інтелектуального становлення дітей.

    Аналог методики ШТУР для молодших школярів передбачає застосування групових та індивідуальних тестів. Такі дослідження також складаються з субтестів, які розташовуються в порядку зростання складності. Така систематизація дозволяє фахівцю виявити так звану зону найближчого розвитку.

    ТУРМШ має орієнтацією не на статистичні, а на соціально-психологічні норми. Виходячи з близькості до них, фахівцем проводиться аналіз запропонованих дітям тестів.

    Нормативом вікового розумового розвитку приймається набір завдань в цілому. При цьому фахівці, які розробили дану методику, врахували те, що у дітей молодшого шкільного віку переважаючим є наочно-образне мислення з одночасним активним розвитком словесно-логічного. Саме тому завдання даної методики ідентичні і зрівняні по своїй складності, розподіляючись на два блоки, один з яких є вербальним, а другий невербальним. Подібні особливості методики дозволяють психологам проводити всебічний і глибокий аналіз інтелектуального розвитку дітей.

    Серед основних плюсів ТУРМШа фахівці відзначають можливість всебічної оцінки розумового розвитку як окремо взятого школяра, так і групи учнів. При наявних недоліках фахівець здатний розробити схему необхідної корекційної роботи, яка дозволила б усунути наявну проблему.

    Серед мінусів ТУРМШа знаходиться той момент, коли в процесі інтерпретації рівнів відбувається певне заниження нормативних показників, які автор тесту позначив у вигляді кількості балів. Часом це має місце в тих випадках, коли в проведених експериментах брали участь учні шкіл як великих, так і маленьких міст.

    Обстеження ТУРМШ побудовано за схемою роботи з перфокартой. Кожен бланк з питаннями має вирізані віконця, які дозволяють дитині вказати на аркуші з відповідями правильний варіант.

    У перший, вербальний блок, входять субтесты, що виявляють особливості словесно-логічного мислення дитини. Сюди включені завдання «поінформованість» і «класифікація», «узагальнення» і «аналогія». Має цей блок і два субтесту математичної спрямованості.

    У другому блоці знаходяться завдання, які дозволяють виявити особливості невербального мислення молодшого школяра. Сюди входять такі субтесты: «узагальнення», «аналогії», «класифікація», «геометричні аналоги» і «послідовні картинки».

    Завдання першого та другого блоків являють собою картки, на яких зображені геометричні фігури і тварини, рослини, явища природи і т. д.

    Завдання шкільного тесту розумового розвитку (ШТУР) і відповіді були нами детально розглянуті.